Заголовок тимчасово відсутній

Такі питання мають бути узгодження внутрішніми правилами документообігу та ведення бухобліку. Згідно з ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинним документом для фіксування госпоперації з виплати заробітної плати у готівковій формі — платіжна відомість (відомість на виплату грошей або видаткова відомість) ВКО, а для виплати зарплати на картки працівникам – відомість виплату заробітної плати використанням платіжних карток та виписка банку.
Офіційно затвердженої типової форми відомості нарахування заробітної плати не має. Щоправда, існує ще наказ Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489 (далі – Наказ № 489 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0489202-08#Text ), у якому є такі відомості:
• розрахунково-платіжної відомості працівника, а саме розрахункового листа виплати зарплати (форма П-6);
• розрахунково-платіжної відомості (зведеної) (форма П-7).
Однак усі ці відомості призначені для оформлення не для самого процесу розрахунку (нарахування) заробітної плати, а уже для подачі результату такого розрахунку за місяць, який повідомляється працівнику та керівництву:
• нарахувань та утримань по конкретному працівнику – форма П-6;
• суми таких нарахувань і утримань по всім працівникам – зведена форма П-7.
Щодо самої відомості нарахування зарплати, то вона розробляється установою самостійно або ж використовуються певні готові форми, які існують у тих програмних продуктах, які установи використовують для автоматизації бухгалтерського обліку.
Розрахункова відомість складається і підписується працівником, який уповноважений керівником підприємства на нарахування заробітної плати. Повноваження працівника на виконання цих дій має фіксуватися у трудовому договорі з ним (ст. 21 КЗпП), воно також може оформлятися окремим наказом керівника підприємства або зазначатися у посадовій інструкції працівника. Платіжна відомість підписується керівником (дозвільний напис керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені), головним бухгалтером та працівником, який видав гроші (найчастіше це касир)
Отже, установа може й має самостійно розробити відомість нарахування заробітної плати. Це, по-перше, відповідає нормам ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text . Організація бухгалтерського обліку в установі – це компетенція власника або уповноваженого органу (посадової особи). Розробка систем і форм внутрішньогосподарського обліку – це цілком в межах підприємства. Так як Мінфін не визначив спеціальної форми відомості нарахування зарплати, то установа може розробити її самостійно.
В програмі 1С де кілька штатних варіантів відомості про нарахування та виплату ЗП: довільної форми, П-6 та П-7.
Окрім, вищенаведених первинних документів із нарахування та виплати заробітної плати, контролюючі органи можуть попросити, зокрема, табель обліку робочого часу, укладені трудові договори, накази про прийняття на роботу, про відрядження, про відпустки, звільнення, про преміювання, інші документи, які впливають на визначення заробітної плати працівників. Раді допомогти, звертайтесь ще