Заголовок тимчасово відсутній

Поле "Вантажовідправиник" - дані покупця. Чинні нормативні документи не дають можливості однозначно відповісти на це запитання. На практиці застосовують два підходи:

1) продавець виписує ТТН;

2) продавець не виписує ТТН.

Для уникнення непорозумінь рекомендуємо з цього питання звернутися за свіжою консультацією до Мінінфраструктури, що є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. Хоча давню думку цього міністерства, за 2014 рік (Лист Мінінфраструктури від 28.05.2014 №5615/25/10-14), ми наведемо нижче. Але ця думка на сьогодні може бути іншою, адже законодавство зазнало змін.

Відповідно до частини першої статті 664 ЦКУ обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно із частиною другою цієї статті ЦКУ, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Водночас частиною першою статті 334 ЦКУ визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Можемо припустити, що якщо замовником є покупець, то саме він у такій ситуації є вантажовідправником і тому має виписати товарно-транспортну накладну.

Тобто, якщо продавець передав товар покупцеві за накладною, покупець має виписати ТТН, надавши її перевізнику. За такою ТТН перевізник доставляє вантаж покупцеві. ВАНТАЖОВІДПРАВНИКОМ ТА ВАНТАЖООДЕРЖУВАЧЕМ В ЦІЙ СИТУАЦІЇ БУДЕ ПОКУПЕЦЬ.

Якщо керуватися наведеною думкою, то в зазначеній у запитанні ситуації продавець не може виписувати ТТН. Це може робити виключно покупець.

Випадки, коли можна без ТТН і щодо цього не буде претензій ні у ДПС, ні у поліції:

- перевезення здійснюється для власних потреб власним водієм, наприклад між підрозділами підприємства. Тут немає договірних відносин і послуги з перевезення;

- самовивезення товару. По-суті, це різновид минулої ситуації.

-доставка товару покупцю самим продавцем за умови, що вартість послуги з перевезення ніяк не виділена у рахунку, договорах купівлі-продажу тощо.

Водію в усіх цих випадках достатньо мати накладну, що підтверджує, що товар належить підприємству, на якому він працює. Це може бути видаткова накладна або накладна на внутрішнє переміщення по формі М-11 або інша накладна у довільній формі чи акт приймання-передачі товару водію. Водій у даній ситуації не потрапляє під дію п. 2 Переліку № 207.

Однак останній з вищенаведених випадків – доставка товару покупцю самим продавцем – дещо спірна.

Мінінфраструктури у своїх листах від 03.09.2013 р. № 10092/25/10-12 та від 28.05.2014 р. № 5615/25/10-14 виступає ЗА наявність ТТН і для даної ситуації. Державний орган займає позицію, що перевезення ТМЦ продавцем покупцю не можна вважати перевезенням для власних потреб, так як у результаті перевезення змінюється власник вантажу на кінцевій стадії транспортного процесу. Єдине, що у даній ситуації важко щось довести, так як немає самого договору перевезення, а отже й самої послуги з перевезення, а товар до моменту передачі покупцю все ще може належати підприємству-продавцю. Однак, якщо право власності перейшло до початку перевезення, наприклад на основі акта приймання-передачі, який оформлений між представниками покупця й продавця, а перевезення все одно здійснює продавець, – краще оформити ТТН. Раді допомогти, звертайтесь ще