Заголовок тимчасово відсутній

Відходи поділяються на зворотні на незворотні
Зворотні відходи – це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних цінностей, що утворились в процесі виробництва продукції, які повністю або частково втратили початкові споживчі властивості вхідного матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за своїм прямим призначенням.
Відходи є зворотними, якщо від їхнього використання можна одержати економічну вигоду. У разі якщо відходи не можуть бути використані чи реалізовані, вони вважаються безповоротними з віднесенням вартості початкової сировини, з якої вони утворились, на собівартість виробленої продукції.
При визначенні, до якого виду належать відходи сировини, необхідно керуватися особливостями технології виробництва конкретного виду продукції.
До матеріальних витрат, які є складовою собівартості продукції, включається вартість матеріальних ресурсів, фактично використаних безпосередньо на виробництво певних видів продукції (абз. 1 п. 306 Методрекомендацій №373).
У статті калькуляції «зворотні відходи» відображається вартість зворотних відходів, що вираховується із загальної суми матеріальних витрат, віднесеної на собівартість продукції.
При цьому сировинні відходи (зворотні та безповоротні) поділяються на:
-нормативні – заплановані відходи, яких не можна уникнути при виготовлені продукції. Кількість утворення таких відходів передбачається технологією виробництва конкретного виду продукції;
-понаднормативні – відходи, що перевищують норми, встановлені технологією виробництва. Вони утворюються через: порушення технології виробництва, вимог нормативно-технічної документації на виробниче обладнання, недостатню кваліфікацію робітників тощо.
Безповоротні відходи не є активами через те, що вони не становлять для підприємства цінності. Вони не вираховуються із загальної суми матеріальних витрат, тобто залишаються у собівартості продукції і окремо не оприбутковуються на балансі. Таких відходів доведеться позбуватися шляхом їх утилізації, знищення, передання на переробку спеціальним підприємствам тощо – залежно від способу, визначеного для певного виду відходів чинним законодавством.
В пункті 331 Методрекомендацій №373 зазначено, що на відміну від зворотних відходів, безповоротні відходи відображаються в обліку лише в кількісному виразі. У зв’язку з тим, що кількість відходів безпосередньо впливає на розмір собівартості продукції, облік загальної величини одержаних відходів ведеться як на місцях їх виникнення, так і за конкретними виробами.
Таким чином:
-облік безповоротних відходів ведеться лише в кількісному виразі (аналітичний облік);
-зворотні відходи оприбутковуються на баланс за справедливою вартістю (можливою ціною реалізації, ринковою ціною). При цьому визнається дохід (Дт 209 Кт 719). Інших проведень (зокрема, зі зменшення суми ПК з ПДВ) при цьому робити не потрібно.
Але далі, після виникнення таких відходів, виникають інші операції, які слід відобразити в бухгалтерському обліку. Безповоротні відходи утилізуються. Витрати, пов’язані з оплатою послуг суб'єкта в сфері поводження з відходами, відображаються за Дт субрахунку 949 у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Отже, на підставі акту про надані послуги колишній власник відходів здійснює проведення Дт 949 Кт 631. Оскільки в п. 7 НП(С)БО 16 передбачено, що витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Зворотні відходи використовуються у виробництві інших видів продукції або реалізуються.
Більш детально про облік доходів - вам слід подивитись вебінар на Платформі ща посиланням https://7eminar.ua/events/2225/3221 Раді допомогти, звертайтесь ще