У постанові від 26.05.2025 у справі №620/11138/23 Верховний Суд (далі – ВС) вказав на таке. Зміст спірних у цій справі правовідносин полягає в тому, що позивач (ФОП) допустила порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН 23 податкових накладних (далі – ПН). За несвоєчасну реєстрацію ПН, відповідач (орган ДПС) застосував штрафні санкції в розмірах, встановлених п. 1201.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у розмірі:
- 10%;
- 20%;
- 40%.
Податкове повідомлення-рішення прийнято 21 квітня 2023 року.
Ключовим питанням, яке поставлено перед судами попередніх інстанцій, а так само перед судом касаційної інстанції, є можливість застосування пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ до ПН, складених у лютому, квітні, травні, липні, серпні, жовтні, листопаді 2022 року, реєстрація яких відбулась протягом липня - вересня 2022 року та листопада - грудня 2022 року. У цьому аспекті мають бути вирішені питання:
- чи має Закон України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон №2876-ІХ) зворотну дію у часі;
- чи є підстави вважати, що пункт 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ прямо вказує на обов`язок ГУ ДПС під час розрахунку штрафних санкцій (21 квітня 2023 року) за вчинене позивачем порушення застосовувати розміри, що визначені пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, який набрав чинності 08.02.2023.
Проаналізувавши вимоги ст. 1201, ст. 201, п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, ВС вказав на таке.
Податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації ПН, передбаченої п. 201.10 ПКУ. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
У період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Суд також вказав: якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 1201.1 ПКУ.
Законом № 2876-IX, який набрав чинності 08 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу XX ПКУ доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Разом із тим, відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
При цьому, не є та не може розцінюватись як пряма вказівка, що зазначені пункти мають зворотну дію в часі, зазначення в пунктах 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ:
Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні
Відповідно, розповсюджувати дію пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений п. 201.1 ПКУ до внесення змін Законом №2876-IX) є неможливим.
Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Колегія суддів повторно акцентує увагу, що в межах цієї справи податкові накладні складені у лютому, квітні, травні, липні, серпні, жовтні, листопаді 2022 року, тобто, граничний строк їх реєстрації визначав саме п. 201.10 ПКУ. Встановлений граничний строк реєстрації цих податкових накладних закінчився до набрання чинності пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПКУ що, відповідно, унеможливлює вважати вже закінчені строки продовженими або такими, що розпочалися знову.
Отже, розміри штрафних санкцій, визначені податковим повідомленням-рішенням, враховуючи відсутність у цій справі підстав для повного звільнення позивача від відповідальності за допущене порушення, відповідають нормам чинного законодавства.
Джерело: постанова ВС від 26.05.2025 у справі №620/11138/23
Стаття на тему: