Укладення трудового договору у письмовому вигляді при прийнятті на роботу працівника з нефіксованим робочим часом (ТДНЧ) є обов’язковим відповідно до вимог пункту 62 ч. 1ст. 24 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
Таким чином, у період дії воєнного стану письмова форма такого договору не є обов’язковою.
Водночас при укладенні ТДНЧ у змісті такого договору мають обов’язково мають бути присутні умови, які є обов’язковими відповідно до закону:
- спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
- спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
- інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні);
- розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин;
- додаткові підстави для припинення ТДНЧ (за необхідності).
Таким чином з метою запобіганню виникненню трудових спорів, рекомендуємо фіксувати вищезгадані умови у письмовій формі.
Джерело: Держпраці
Матеріали не тему:
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом
Скільки трудових договорів із нефіксованим робочим часом має право укласти роботодавець
Про перелік документів, які необхідно надати при працевлаштуванні
Чи обмежує трудовий договір з нефіксованим робочим часом можливість додаткової роботи
Як перейти з нефіксованого робочого часу на повну зайнятість