Трудовий договір з нефіксованим робочим часом

Спосіб організації виконання роботи, при якому працівник виконує свої трудові обов’язки періодично тільки у разі потреби за вимогою роботодавця є трудовим договором з нефіксованим робочим часом

336


В Держпраці пояснюють, що трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це спосіб організації виконання роботи, при якому працівник виконує свої трудові обов’язки періодично тільки у разі потреби за вимогою роботодавця.


При цьому, максимальна тривалість роботи не може перевищувати нормальної тривалості – 40 годин на тиждень.


Оплаті підлягає вся фактично виконана працівником робота, але оплата не може бути меншою, ніж за 32 години роботи на місяць.


Базові години та дні при роботі з нефіксованим робочим часом – це часові періоди, під час яких від працівника може вимагатися виконання роботи, передбаченої трудовим договором, і які обов’язково визначаються у трудовому договорі.


В Держпраці пояснюють, що відповідно до ст. 211 Кодексу законів про працю України, працівники з нефіксованим робочим часом мають всі права і гарантії, передбачені трудовим законодавством (в тому числі, право на щорічні відпустки, на вихідні дні, на оплату праці у підвищеному розмірі за роботу у нічний час, у вихідні дні, у шкідливих умовах тощо).


Джерело: Держпраці

336

2

226

2

16

4

552

3

28

4

202

2

363

4

269

3

31

3

355

4

22

4

150

4

58

4

452

4

10583

4

40

6

11546

5

1964

4

22

4

1383

4

1446