Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що суд апеляційної інстанції постановою від 17.04.2025 у справі №420/14694/24 скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий/податковий орган) задовольнив та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову фізичної особи-підприємця (далі також – ФОП, платник, позивач) про скасування податкових повідомлень-рішень відмовив.
Податковим органом проведено планову перевірку ФОП та складено акт від 27.12.2023, яким зафіксовано порушення платником пп. 177.2, 177.4, 177.10 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 50.1, п. 187.1, п. 200.2, п. 203.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та встановлено:
- заниження валового доходу, завищення суми витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
- заниження податкового зобов`язання з ПДВ;
- порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за лютий 2022 року, травень 2022 року, грудень 2022 року.
Приймаючи рішення на користь ФОП суд першої інстанції вказав про правомірність віднесення до складу витрат за 2022 рік вартість зворотної тари. Установив, що виправлення даних у додатку 1 та додатку 5 до уточнюючих розрахунків не змінило вартість показників податкових зобов`язань та податкового кредиту за звітний період та не вплинуло на розрахунки з бюджетом по податку на додану вартість; врахував доводи позивача про те, що податкові накладні в ЄРПН зареєстровано своєчасно.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегія суддів виходила із наступного.
Суд проаналізував приписи пунктів 177.1, 177.2, 177.4 ПКУ та встановив, що в 2022 році, ФОП до складу витрат включено грошові кошти у розмірі 513 тис грн заставної вартості оборотної тари по товариству1. Означене не відповідає приписам податкової дисципліни, оскільки «заставна вартість оборотної тари» не міститься в переліку витрат, який наведено в пп. 177.4.1 ПКУ.
Про правильність такого висновку свідчать також положення п. 189.2 ПКУ, відповідно до яких вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається.
За таких обставин, апеляційний адміністративний суд вважає безпідставним включення ФОП до складу витрат заставну вартість оборотної тари, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб.
Зважаючи на правомірність висновків податкового органу про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб суд також зазначає про обґрунтованість донарахування ФОП військового збору.
З огляду на правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів зазначила, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 521 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, а саме:
з 01.03.2020 по 26.05.2022.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в Єдиному реєстрі податкових накладних після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
У той же час, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період:
з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу також є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1201.1 ПКУ.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.
Всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15.07.2022.
Як з`ясовано апеляційним адміністративним судом, реєстрація податкових накладних, складених у лютому 2022 року була здійснена вже коли припинили застосовуватися положення п. 521 підрозділу 10 розділу XX ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії карантину.
Матеріали справи свідчать, що усі податкові накладні в ЄРПН зареєстровано з порушенням строків, визначених п. 201.10 ПКУ, а тому в контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1201.1 ПКУ.
Жодних доводів відносно неможливості виконання податкового обов`язку з реєстрації податкових накладних в ЄРПН ФОП не наводить.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що порушення ФОП строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, є доведеним.
Стосовно визначення контролюючим органом зобов’язань з ПДВ суд зазначає, що виправляючи помилки у податковій звітності з податку на додану вартість, зокрема, в рядках 1.1 та 7, шляхом зміни її показників, ФОП не приведено у відповідність рядок 9 податкової декларації.
Вищенаведене спростовує доводи позивача про те, що внесення змін до додатків 1 та 5 не вплинули на загальні вартісні показники податкової декларації з податку на додану вартість.
Згідно із п. 50.1 ПКУ, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Отже, з урахуванням наведених законодавчих приписів, ФОП має сплатити суму штраф у розмірі трьох відсотків від суми недоплати.
За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що ГУ ДПС цілком правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Джерело: ДПС
