Органом ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку та складено акт.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що згідно штатного розпису товариства (позивача), у відділі постачання передбачено 7 посад працівників, які мають обов`язки з постачання товарів, а саме:
- начальник постачання – 1 особа;
- менеджер з постачання – 5 осіб;
- менеджер з маркетингу – 1 особа.
Також було передбачено працівника адміністративного відділу:
- менеджер з розвитку – 1 особа.
Крім того, судом встановлено, що директор товариства (позивач) займав посаду директора та головного бухгалтера одночасно декількох товариств, працю найманих працівників не використовував.
Згідно з Додатком 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, Таблицею 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам», поданих до Головного управління ДПС у Полтавській області, товариством (позивачем) та іншим товариством задекларовано повну кількість календарних днів перебування директора у трудових відносинах на цих підприємствах.
- найменування контрагентів, у яких закуплено продукцію;
- кількість,якість та обсяги закупленої сільськогосподарської продукції.
Крім того, у вказаних актах відсутні відомості про валовий прибуток, який дає можливість встановити розмір винагороди.
Таким чином, суд зазначив, що надані позивачем первинні документи не розкривають зміст та не підтверджують фактичного (реального) здійснення господарських оподатковуваних операцій, оскільки цими документами неможливо підтвердити реальність надання саме платником послуг з пошуку постачальників зернових культур, результатом яких мало стати здійснення закупівлі позивача сільськогосподарської продукції у контрагентів.
Із врахуванням вищевикладених обставин, судом зроблено висновок, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача обґрунтоване, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Відтак, Другим апеляційним адміністративним судом скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 та прийнято постанову від 18.03.2025 у справі №440/6740/24, якою відмовлено у задоволенні позову.
Джерело: ДПС