Спікерами заходу виступили регіональні представниці комітету у Чернівецькій області Ірина Бутирська та Тетяна Кирилюк. Вони розповіли студентам-юристам, як побудувати довірливі відносини з клієнтом, навіть якщо не вдасться вирішити його проблему, а також навчили розпізнаванню негативних маркерів у співпраці.
Окремий акцент було зроблено на «red flags» (червоних прапорцях) – ознаках, які можуть сигналізувати про потенційно проблемного клієнта ще до початку співпраці або на її ранньому етапі.
Так, серед поширених типових маркерів неблагонадійного клієнта спікери відзначили наступні:
- неповага до часу адвоката: клієнт постійно телефонує у неробочі години, ігнорує встановлені рамки комунікації або очікує миттєвих відповідей у месенджерах, навіть якщо питання не є терміновим;
- маніпуляції й тиск: клієнт одразу намагається «протестувати межі» – наприклад, просить «зробити знижку», обіцяючи безмежну кількість майбутніх справ, або порівнює адвоката з дешевшими варіантами, знецінюючи його роботу;
- необґрунтовані очікування: клієнт наполягає на гарантованому результаті, не розуміючи (або свідомо ігноруючи), що адвокат не може гарантувати рішення суду чи дії третьої сторони;
- вимоги до незаконних дій: ще до укладення угоди клієнт прямо чи натяками пропонує обійти закон. Наприклад домовитися з кимось або вплинути на суддю;
- непослідовність у наданні інформації: клієнт змінює версії подій, приховує документи або намагається викривити факти, щоби поставити себе у вигідному світлі;
- уникнення оплати: клієнт ухиляється від підписання договору або просить почати роботу просто зараз, обіцяючи оплату згодом, після результату. Особливо небезпечно, якщо така поведінка поєднується з історіями:«Я вже мав поганий досвід з адвокатами» – це часто вказує, що проблема саме у клієнті;
- синдром: «Я сам знаю краще»: клієнт не дослухається до порад, перебиває, наполягає на своїй стратегії, фактично намагаючись використовувати адвоката як інструмент втілення власного плану, а не професійного партнера.
Важливо навчитися довіряти власній інтуїції та одразу фіксувати домовленості письмово. Аби виявити такі ознаки, можна запровадити практику коротких попередніх консультацій, під час яких можна не лише зібрати первинну інформацію у справі, а й оцінити стиль поведінки клієнта, його ставлення до адвоката і до правових процесів загалом.
Джерело: НААУ
