
РРО / ПРРО, фіскальні чеки
18.04.2025
Особливості застосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) в мережі Інтернет: ДПС роз'яснює
Суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при продажу товарів (наданні послуг, виконанні робіт) в Інтернеті, якщо здійснюється розрахункова операція в рамках господарської діяльності. Це правило поширюється незалежно від способу оплати – готівкою, карткою або через електронні платіжні системи

Як ми раніше писали:
Відтепер ДПС на постійній основі ідентифікує громадян та платників податків, які здійснюють продаж товарів через мережу Інтернет та отримують грошові перекази за нього
Сьогодні, 07.04.2025 року, ДПС надала більш широке роз'яснення про цей контроль.
Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ), Законом України від 06.07.1995 №265/95–ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR–коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Звертаємо увагу, що обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) виникає при продажу товарів (робіт, послуг) не тільки під час здійснення розрахункових операцій, а за умови їх здійснення суб’єктами господарювання в ході ведення ними господарської діяльності. Таким чином, за умови здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати продажі товарів (робіт, послуг) за допомогою РРО / ПРРО, КОРО, РК з врахуванням спеціальних норм Закону №265.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13.
Закон України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон №675) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, п.п. 14 п. 1 ст. 3 Закону №675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону №675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Разом з тим, Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону №675).
Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО / ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І групи
Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164 (далі – Положення №164), встановлює вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.
З огляду на вимоги Положення №164 документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція платіжного терміналу) має надаватися за платіжними операціями з переказу коштів, що були ініційовані з використанням платіжних інструментів (електронних платіжних засобів – далі ЕПЗ) через платіжні термінали (віртуальні або фізичні).
Квитанція платіжного терміналу може бути в паперовій та/або електронній формі (п. 156 розділ. VIII Положення №164).
Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.
Водночас, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 №57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Зауважуємо, що у разі коли держатель платіжного інструменту (платіжної картки) ініціює через надавача платіжних послуг (як еквайра/надавача платіжних послуг, який уклав договір з еквайром) платіжну операцію на користь отримувачів (комунальних підприємств, торговців, фізичних осіб, поштового оператора тощо), надавач платіжних послуг не є ані платником, ані отримувачем за такою платіжною операцією. У такому разі платником (фактичним) є відповідний держатель платіжної картки, а отримувачем (фактичним) – відповідне комунальне підприємство, торговець, фізична особа, поштовий оператор тощо.
Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (роботи, послуги), і розрахунок було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних сервісів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО саме продавцем товарів (робіт, послуг) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО / ПРРО)
Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (роботи, послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків.
Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто фізичне отримання споживачем товарів, послуг або приймання робіт) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.
При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований не пізніше вручення товару (надання послуги, приймання роботи), а у випадку одночасного отримання оплати та передачі товарів, робіт, послуг покупцю – під час проведення розрахунків за них.
Податківці, просять суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності з метою недопущення порушень вимог чинного законодавства і уникнення непорозумінь з контролюючими органами під час проведення перевірок.
Джерело: ДПС
ПДВ
04.09.2026
Капремонт гуртожитку за бюджетні кошти: коли діє ПДВ-пільга у 206 році
Операції з капітального ремонту гуртожитку можуть звільнятися від оподаткування ПДВ за п. 197.15 ПКУ, якщо одночасно виконуються встановлені умови щодо характеру робіт, статусу об’єкта та джерела їх фінансування. Зокрема, ремонтні роботи мають фактично належати до будівельно-монтажних робіт із будівництва або капітального ремонту житла, а гуртожиток – бути об’єктом житлової нерухомості. Вартість таких робіт також має оплачуватися державними коштами, які безпосередньо надходять на рахунок підрядника. УПК №397 не змінила цих правил, оскільки лише роз’яснює положення ПКУ та не є нормативно-правовим актом

ЄСВ
04.09.2026
Розрахунок роботодавцем єдиного внеску працівнику, який працює неповний робочий день
Якщо працівник працює за основним місцем роботи, єдиний внесок сплачується не менше розміру, розрахованого для мінімальної заробітної плати. У випадку, коли працівник працює не за основним місцем роботи – єдиний внесок нараховується лише на суму нарахованого доходу

Кадрова робота
04.09.2026
Топ–10 глобальних змін у новому Трудовому кодексі: чого очікувати працівникам та роботодавцям
Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт нового Трудового кодексу України №16010, який має замінити застарілу модель регулювання трудових відносин сучасними правилами. Документ передбачає більше договірності у відносинах працівника й роботодавця, ширші можливості для дистанційної та гнучкої роботи, а також оновлення гарантій для батьків, людей з інвалідністю та працівників старшого віку. Окрему увагу приділено захисту від підміни трудових відносин цивільно-правовими договорами, оплаті праці, робочому часу та праву на відпочинок. Новий підхід також посилює соціальний діалог і передбачає сучасні механізми врегулювання колективних трудових спорів

Календар бухгалтера
04.09.2026
Що потрібно зробити ФОП у вересні 2026 року: ключові дати для всіх систем оподаткування
У вересні 2026 року ФОП мають врахувати кілька важливих податкових дедлайнів – від сплати військового збору, єдиного податку та ЄСВ до зміни системи оподаткування. ФОП 1–2 груп повинні сплатити військовий збір та єдиний податок за вересень до 18 вересня включно. Водночас 15 вересня спливає строк для переходу на спрощену систему або зміни групи з IV кварталу 2026 року. Тим, хто планує відмовитися від спрощеної системи з 1 жовтня, заяву необхідно подати до 21 вересня включно

Форма №20-ОПП
04.09.2026
Об’єкт оподаткування відчужено протягом 10 днів після придбання: чи потрібно подавати 20-ОПП
Податківці роз’яснили, як діяти платнику податків у ситуації, коли об’єкт оподаткування придбали, але відчужили вже протягом перших 10 робочих днів. Чи потрібно подавати первинне повідомлення за ф. № 20-ОПП, а потім – повідомляти про його закриття?

Державний нагляд
04.09.2026
Новий формат CRS з 2027 року: додано нові інформаційні поля про рахунки
ОЕСР оновила XML-схему обміну даними за стандартом CRS, передбачивши нові інформаційні поля для формування та передачі звітів про підзвітні фінансові рахунки. Перехід України на оновлену схему планується з 2027 року, тому фінансовим агентам варто заздалегідь підготувати свої системи до нових технічних вимог. Для цього також мають бути внесені відповідні зміни до національного Порядку заповнення та подання CRS-звітності

Акцизний податок
04.09.2026
Припинення реалізації: як правильно заповнити заяву для анулювання реєстрації платника акцизного податку
У разі припинення реалізації пального або спирту анулювання реєстрації здійснюється на підставі поданої заяви, яку контролюючий орган розглядає протягом трьох робочих днів

Податок на майно
04.09.2026
29 чи 30 число: який день є дедлайном для сплати податку на нерухомість юрособами
Податківці пояснили, що юридичні особи повинні сплачувати авансові внески з податку на нерухомість до 29 числа місяця, що настає за кварталом. Хоч у ПКУ зазначено «до 30 числа», норма тлумачиться так, що останній день сплати – саме 29-те

Створення суб'єкта, зміни
04.09.2026
Структура власності ТОВ у 2026 році: як визначити КБВ у складному ланцюгу володіння
Правильно сформована структура власності є ключовою умовою для достовірного визначення кінцевих бенефіціарних власників, а її недоліки можуть стати причиною відмови у проведенні реєстраційних чи банківських процедур. Важливо не лише показати формальний розподіл часток, а й розкрити весь ланцюг володіння та механізми прямого й непрямого контролю аж до фізичної особи. Частка 25% і більше є важливим орієнтиром, однак сама по собі не визначає КБВ, адже вирішальний вплив може виникати через корпоративні договори, право голосу або фактичне управління. Особливу увагу потрібно приділяти багаторівневим структурам із іноземними компаніями та трастами

ПДВ
04.09.2026
ФОП-платників ПДВ можуть перевести на квартальну звітність та інші зміни: проєкт від Мінфіну
КМУ схвалив законопроєкт, який пропонує комплексні зміни до адміністрування ПДВ. Документ передбачає спрощення звітності для ФОП, нові правила складання податкових накладних, збільшення порогу для перевірок бюджетного відшкодування та запровадження квартального звітного періоду для підприємців – платників ПДВ

Державний нагляд
04.09.2026
ПФУ отримає нові повноваження: КМУ схвалив зміни до КУпАП (проєкт №16027)
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт №16027, який має оновити положення КУпАП у зв’язку з припиненням діяльності Фонду соціального страхування України. Документ пропонує передати органам Пенсійного фонду повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування. Водночас із ч. 1 ст. 165-4 КУпАП планують виключити відповідальність за несвоєчасне інформування про фактичний обсяг реалізації продукції та зміни технології робіт або виду діяльності підприємства. Причина – такі обов’язки наразі не передбачені чинним законодавством

Відпустка, відпускні
04.09.2026
Навчальна відпустка під час війни у 2026 році: чи може роботодавець не платити
Спеціальна норма Закону №2136 дозволяє роботодавцю надавати інші види відпусток без збереження заробітної плати. Конституційний Суд у рішенні від 19 травня 2026 року №3-р/2026 визнав відповідне положення конституційним. Отже, сама по собі відмова оплачувати навчальну відпустку в період воєнного стану не свідчить про порушення трудового законодавства, якщо роботодавець правомірно застосовує спеціальні правила Закону №2136

Ліцензії та дозволи
04.09.2026
Що у вересні 2026 року повинні перевірити власники ліцензій
Із 1 жовтня 2025 року для суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкоголем, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет та пальним, діють вимоги щодо мінімального рівня зарплати або оподатковуваного доходу. Для більшості торговців такий показник має становити не менше двох мінімальних зарплат, а для окремих невеликих торговельних об’єктів за межами обласних центрів – 1,5 мінімальної зарплати

Відпустка, відпускні
04.09.2026
28 днів відпустки та «декрет» для чоловіків: новий Трудовий Кодекс
Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт нового Трудового кодексу України №16010, який має оновити правила регулювання трудових відносин та замінити застарілі радянські підходи сучасними нормами. Окремо пропонують збільшити мінімальну тривалість щорічної оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів та розширити гарантії у зв’язку з народженням і вихованням дітей

Ліквідація госпсуб'єкта
04.09.2026
Знищено склад через ракетний удар: ПДВ на знищені товари, відновлення документів і зміна юрадреси
Внаслідок ракетної атаки знищено орендований склад з товаром та первинні документи. 1. На підставі яких документів не потрібно компенсувати ПДВ по знищених товарах. 2. Чи обов'язково оновлювати первинні документи, за який період часу відновити (маю на увазі з 2021 р. мають бути відповідно до позовної давності чи як). Якщо це кадрові документи - які подальші дії ТОВ. 3. Як швидко необхідно змінити юридичну адресу, якщо знищено склад?

Податок на прибуток
04.09.2026
Нові правила трансфертного ціноутворення з 1 січня 2028 року: що готує Мінфін
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт Мінфіну щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення, який має посилити захист податкової бази України та наблизити національні правила до стандартів ОЕСР і ЄС. Документ пропонує розширити застосування принципу «витягнутої руки» на окремі внутрішні операції між пов’язаними особами, уточнити правила оцінки нематеріальних активів і фінансових операцій та оновити підходи до застосування методів трансфертного ціноутворення. Окремо передбачено диференційовані штрафи залежно від характеру порушення та спрощення звітності для бізнесу. У разі ухвалення законопроєкту його норми мають запрацювати з 1 січня 2028 року






