Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Чи потрібен РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків через банк

Суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій у готівковій або безготівковій формі, якщо використовуються електронні платіжні засоби (карти, чеки, жетони тощо). Однак при здійсненні безготівкових розрахунків через установи банку (перерахування з рахунку на рахунок) застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим

1700

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).


Пунктом 6 ст. 9 Закону №265 визначено, що РРО/ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО/ПРРО відповідно до Податкового кодексу України.


Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги», безготівкові розрахунки – перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.


Підпунктом 8 п. 6 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163, визначено, що надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій. До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.


Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону №265 РРО/ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).


Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО/ПРРО не застосовується

Джерело: ДПС

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

1700

3

75

3

203

3

401

3

15

3

16

4

13

3

16

4

49

1

47

28

20211

3

54

3

52

3

51

5

408

3

72

Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи

Інвестиційний прибуток фізичної особи від операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами включається до оподатковуваного доходу, якщо для нього не передбачено звільнення. Фінансовий результат таких операцій платник визначає самостійно за підсумками календарного року та відображає у річній декларації про майновий стан і доходи. Окремі правила діють і при поверненні внеску до статутного капіталу: вихід учасника, зменшення статутного капіталу або ліквідація юридичної особи прирівнюються до продажу інвестиційного активу. Водночас юрособа-емітент відображає таку виплату фізособі у 4ДФ за ознакою доходу «112», а сам інвестиційний результат розраховує вже фізична особа

основне зображення для Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи
3

18

4

378

4

434

3

12

3

688