Початок 2025 року почався з «обнулення» індексації. Це вимога статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX (далі – Закон про Держбюджет-2025). Нагадаємо її:
«Установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується».
Звідси два висновки:
- Індексація зарплати працівників, яка склалася до січня 2025 року «обнулилася» (надалі не нараховується). Тобто, не переходить на звітні періоди 2025 року.
- Січень 2025 року приймають за 1 або 100% («базовий» місяць). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюють з лютого 2025 року.
Як Ви вважаєте, чи законні такі рішення законодавців?
Адже є судові рішення найвищого ґатунку, які ставлять під сумнів саме такі підходи. Ось один з таких варіантів – рішення КСУ від 22.05.2008 №10-рп/200:
«<…>законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок — скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони».
Тож чи не виходить так, що Закон про Держбюджет-2025 змінив підхід до індексації, передбачений:
- Законом України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон про індексацію);
- Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 (далі – Порядок №1078).
Ми спробували з редакцією провести експертне розслідування з даного питання, підключивши до відповідей держоргани.
Спочатку ми направили запит до Мін'юсту з проханням допомогти розібратися у цій ситуації. Держорган скоординував наше звернення до Мінфіну та Мінсоцполітики. Адже перший виступає головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової та бюджетної політики. А Мінсоцполітики наділений компетенцією роз’яснювати питання щодо індексації. Чи можна ставити «плюс» Мінюсту за таку відповідь? З величезною натяжкою так, адже він все такий шукав рішення, хоча своєї власної думки і не мав.
Далі – відповідь Мін'юста.
Далі гірше…
Мінфін орієнтовно за 2 місяці не надав жодної відповіді. Як це називати, не підбираємо слова. А Мінсоцполітики зробили формальну відписку, процитувавши у відповіді всім відомі норми Порядку №1078.
Перегляньте відповідь Мінсоцполітики.
Висновок доволі простий – жоден з держорганів не взяв на себе відповідальність пояснити цей момент.
Повернемося до того, а чи можна взагалі не прийняти такі рішення з «обнулення», а надалі продовжити індексувати зарплату.
На мою думку, комерційні підприємства мають право рухатися без «обнулення». Адже це не порушує права працівників, це узгоджується зі статтею 9-1 КЗпП, п. 5 Порядку №1078 та і Мінсоцполітики вбачав таку можливість (лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 №234/10/136-16).
Але зважте, коли обираєте цей підхід на рівні локальному акту, наприклад колдоговору, пропишіть механізм та правила індексації. Причому індексаційна політика на підприємстві не може погіршувати ті умови індексації, які визначені на законодавчому рівні. Тоді до Вас не може бути запитань.
А як Ви думаєте, чи законні рішення нормотворців з питань «обнулення» / позбавлення працівників індексації?
Тарас ШАРИЙ, експерт з обліку та оподаткування, сертифікований фахівець ACCA DipIFR
Переглянути індекси інфляції за 2020-2025 р.р. можна у нашому довіднику Індекси інфляції (2020-2025)
Колеги, маємо для вас чудового помічника – Калькулятор індексації зарплати. Не витрачайте час на складні розрахунки, наш калькулятор порахує індексацію за вас. Вам потрібно лише заповнити розмір зарплати працівника, базовий місяць та період нарахування індексації.