- Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю
- Прийняття особи з інвалідністю на роботу
- Відпустки працівникам особам з інвалідністю
- Підтвердження інвалідності в умовах воєнного стану
- Оплата праці та податкові пільги у працівників осіб з інвалідністю
Особою з інвалідністю вважають особу зі стійким розладом функцій організму, що може призводити до обмеження життєдіяльності та потреби в соціальному захисті й допомозі (ст. 2 Закону України від 21.03.91 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»; далі – Закон №875).
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю
Для всіх роботодавців установлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Для виконання нормативу місце роботи особи з інвалідністю має бути основним (ст. 19 Закону №875).
За недотримання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю встановлено відповідальність у вигляді накладення адміністративно-господарських санкцій (ст. 20 Закону №875).
Роботодавці створюють спеціальні робочі місця, здійснюючи за потреби адаптацію основного й додаткового обладнання, технічного оснащення та пристосування з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю (ст. 17 Закону №875).
Колеги, звертаємо увагу, на платформі у безкоштовному доступі розміщено «Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю».
Прийняття особи з інвалідністю на роботу
На підставі ст. 24 Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) роботодавець при працевлаштуванні особи з інвалідністю має право отримувати від працівника документи, які підтверджують стан його здоров’я:
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Особа з інвалідністю має надати документ, який підтверджує встановлення інвалідності.
Зверніть увагу! З 1 січня 2025 року інвалідність більше не встановлює МСЕК. Тепер такі функції виконують експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування (п. 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 № 1338)
Документом встановлення / підтвердження інвалідності є витяг експертної команди за формою, затверджено наказом МОЗ від 10.12.2024 №2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи».
Проте довідки та документи, видані МСЕК до 01.01.2025, залишаються чинними на період, на який їх видано, але з урахуванням строків проходження переогляду.
Не може бути відмовлено в прийнятті на роботу з причини інвалідності, за винятком тих випадків, коли за висновком МСЕК
або в інших установлених законом випадках стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю (ст. 17 Закону №875).
Особу з інвалідністю, направлену на роботу відповідно до законодавства, приймають на роботу без установлення випробувального терміну (ст. 26 КЗпП).
На прохання особи з інвалідністю їй установлюють неповний робочий день (тиждень) і створюють пільгові умови праці. Залучення осіб з інвалідністю до надурочних і нічних робіт допускається тільки за їхньою згодою (ст. 172 КЗпП).
Відпустки працівникам особам з інвалідністю
Особам з інвалідністю надають за їхнім бажанням щорічну відпустку повної тривалості до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві в перший рік роботи. Крім того, щорічну відпустку надають особам з інвалідністю у зручний для них час (ст. 10 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки»; далі – Закон №504).
Тривалість щорічної відпустки для осіб з інвалідністю (ст. 6 Закону №504):
- для I і II груп – 30 к. дн.;
- для III групи – 26 к. дн.
Тривалість відпустки без збереження заробітної плати для осіб з інвалідністю (ст. 25 Закону №504):
- для I і II груп – до 60 к. дн.;
- для III групи – 30 к. дн.
Право працівника на відпустку більшої тривалості виникає не з дня надання ним документів, що підтверджують встановлення групи інвалідності (довідки МСЕК або витягу з рішення експертної команди), а з дня встановлення інвалідності (див. лист Мінсоцполітики від 29.12.2015 №774/13/116-15).
Підтвердження інвалідності в умовах воєнного стану
Повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму проводиться раз на один-три роки (п. 47 Положення №1338).
Дату чергового переогляду зазначають у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або у витягу з рішення експертної команди.
Зверніть увагу! З 01.01.2025 вже не діють МСЕК. Тому рішення про підтвердження інвалідності приймають експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності
При чому якщо особі було видано довідку МСЕК, то є певні строки проходження / підтвердження групи інвалідності.
Для осіб, яким інвалідність встановлена безстроково, документами, що підтверджують цей факт, є документи, видані МСЕК до 01 січня 2025 року. Отримання документів нового зразка для них не є обов’язковим. Повторний переогляд вони можуть пройти або за власним бажанням, або за рішенням суду.
Окрім того, усі довідки та документи, видані МСЕК до 01.01.2025, залишаються чинними на період, на який їх видано.
Водночас для осіб, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025, але які не пройшли його своєчасно, старі документи дійсні й також підтверджують інвалідність, але тільки до 01 липня 2025 року. Після цієї дати для них підтвердженням інвалідності буде лише витяг з рішення експертної команди.
Якщо інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до 01.01.2025 р., і повторний переогляд припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови №225 не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях, пройти повторний переогляд мають у такий строк:
- чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена 2 або 3 група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, – з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р.;
- інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, – до 1 квітня 2026 року.
Оплата праці та податкові пільги у працівників осіб з інвалідністю
До заробітної плати особи з інвалідністю може застосовуватися податкова соціальна пільга (ПСП).
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує граничної суми доходу (пп. 169.4.1 ПК). У 2025 році граничний розмір доходу не повинен перевищувати 4240 грн.
Якщо працівник є особою з інвалідністю, то є підстави для застосування підвищеної ПСП, якщо:
- працівник має інвалідність I або II групи, у тому числі з дитинства (пп. «ґ» п.169.1.3 ПКУ). У такому разі ПСП застосовується у розмірі 150 % базової ПСП. Умовою застосування цієї ПСП є подання працівником заяви та копії пенсійного посвідчення або довідки МСЕК;
- працівник має інвалідність І і ІІ групи і відноситься до числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (пп. «б» пп.169.1.4 ПКУ). Розмір пільги – 200 % базової ПСП. Відповідно до Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1227, для застосування пільги необхідне подання працівником заяви, копії пенсійного посвідчення або довідки МСЕК та копії посвідчення учасника бойових дій.
Також працівник з інвалідністю, який має двох і більше за дітей у віці до 18 років, може скористатися ПСП, передбаченою у пп. 169.1.2 ПКУ.
Розмір податкової соціальної пільги і граничного доходу 2025 році
Категорії осіб, які мають право на ПСП | Розмір ПСП у 2025 році | |
у відсотках | фактична сума, грн | |
Усі платники податку (пп. 169.1.1 ПКУ) | 100% | 1514,00 |
Граничний розмір доходу | 4240,00 | |
Особа, віднесена законом до І або ІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (пп. «в» пп. 169.1.3 ПКУ) | 150% | 2271,00 |
Граничний розмір доходу | 4240,00 | |
Особа з інвалідністю І або ІІ групи, у т. ч. з дитинства, крім тих, пільгу яким визначено пп. «б» пп. 169.1.4 (пп. «г» пп. 169.1.3 ПКУ) | 150% | 2271,00 |
Граничний розмір доходу | 4240,00 | |
Платник податку, який має двох і більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ) | У розрахунку на кожну дитину віком до 18 років: | |
100% | 1514,00 | |
Граничний розмір доходу | 4240,00 |
Ситуація 1. Застосування ПСП до заробітної плати.
На підприємстві на умовах неповного робочого дня (по 4 години з понеділка по п’ятницю) працює жінка, яка має інвалідність ІІ групи. Заробітна плата - 4100 грн щомісячно.
Відповідно до пп. «ґ» п.169.1.3 ПКУ ця працівниця, як особа з інвалідністю ІІ групи, має право на ПСП у розмірі 2271,00 грн. У додатку 4ДФ така ПСП вказується з ознакою пільги – 02 відповідно до розділу 2 «Довідник ознак податкових соціальних пільг» (додаток 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4).
В цій ситуації сума ПДФО становить: (4100 грн – 2271 грн) × 18% = 329,22 грн.
При нарахуванні ВЗ об’єкт оподаткування не зменшується на суму ПСП: 4100 грн х 5 % = 205,00 грн.
Працівниці належить до виплати: 4100 грн - 329,22 грн – 205,00 грн = 3565,78 грн.
Зразок 1 (фрагмент 4ДФ)
Нарахування ЄСВ у розмірі 8,41%
Для підприємств, установ та організацій, де працюють особи з інвалідністю, встановлено єдиний внесок (ЄСВ) у розмірі 8,41% (ч.13 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI; далі Закон – №2464). При цьому не застосовується вимога ч. 5 ст. 8 Закону №2464 щодо ЄСВ у розмірі, не менше мінімального страхового внеску.
Нараховувати ЄСВ у розмірі 8,41% можна лише з дати встановлення працівнику групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в МСЕК, та закінчується датою припинення інвалідності (абзац 8 пп. 5 п. 2 р. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449; далі – Інструкція №449).
Якщо працівник оформлює групу інвалідності в 2025 році, то підставою для нарахування пільгової ставки ЄСВ 8,41% буде витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення або продовження інвалідності (ІПК від 20.02.2025 № 896/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). Зверніть увагу, що відповідні зміни щодо підтверного документу також будуть внесені в Інструкцію № 449.
Таким чином, для застосовування пільгової ставки ЄСВ 8,41% працівник має надати один із таких документів:
- копію довідки до акта огляду МСЕК;
- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення або продовження інвалідності
При нарахуванні ЄСВ пріоритет мають норми Закону №2464 та Інструкції №449. Для застосування пільгового розміру ЄСВ має виконуватися умова щодо наявності довідки МСЕК з відповідним строком її дії (див. ІПК від 27.04.2023 №1031/ІПК/99-00-24-03-03-06).
Ситуація 2. Заробітна плата працівника з інвалідністю менше розміру мінімальної зарплати
Зарплата працівника (основне місце роботи, особа з інвалідністю, встановлено неповний робочий час) за жовтень склала 4500 грн. ЄСВ – 378,45 грн.
На заробітну плату особи з інвалідністю ЄСВ нараховуємо на фактично нараховану суму.
Для такої категорії працівників вимога щодо нараховування ЄСВ в розмірі мінімального внеску не діє, тобто доплати ЄСВ до мінімального внеску не буде.
У графі 8 додатку Д1 зазначаємо код категорії застрахованої особи «2».
Зразок 2 (фрагмент Д1)
Ситуація 3. Сума відпускних працівнику з інвалідністю у звітному місяці менше розміру мінімальної заробітної плати
Працівнику з інвалідністю (основне місце роботи, повна зайнятість) надано щорічну відпустку з 18 по 31 травня 2025 року. Сума відпускних - 5000 грн. З 1 по 15 травня – відпустка без збереження заробітної плати.
Зразок 3 (фрагмент Д1)
Тетяна ГУЛЬ, консультант з питань оплати праці та трудового права, редактор 7еminar
Шаблони та зразки документів:
Наказ про надання щорічної основної відпустки (особи з інвалідністю)
Заява про надання відпустки без збереження зарплати особі з інвалідністю
Наказ про надання відпустки без збереження зарплати особі з інвалідністю
Статті на тему:
Підтвердження інвалідності по-новому: пільгова ставка ЄСВ 8,41%
Штрафи за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році
Калькулятор нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю
Нові правила і цільові внески від роботодавців на підтримку осіб з інвалідністю
10 березня: штрафи за невиконання нормативу від Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю
Інвалідність у 2025 році: хто визначає статус для застосування ЄСВ 8,41%