Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (далі – ВС) прийняв постанову від 29.01.2025 у справі №947/7799/23. У цій справі працівник (позивач) позивався до роботодавця (відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування заявлених вимог. позивач зазначав, що, перебуваючи під примусом, психологічним тиском та погрозами, він написав і подав заяву про звільнення за угодою сторін, хоча станом на 25 січня 2023 року не мав такого наміру.
Наказом відповідача від 25 січня 2023 року позивача звільнено з посади за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
30 січня 2023 року позивач подав заяву про відкликання заяви про звільнення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП від 25 січня 2023 року, яку проігноровано роботодавцем.
Рішенням районного суду позов задоволено частково. Судове рішення мотивовано тим, що позивач написав заяву про звільнення під психологічним примусом (тиском), за відсутності належного вільного волевиявлення на звільнення.
Постановою апеляційного суду змінено рішення районного суду шляхом зменшення стягнених сум.
ВС не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, скасувавши їх з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, трудовий договір може бути припинений за угодою сторін, що вимагає взаємної згоди працівника та роботодавця.
Законодавство не встановлює обов’язкового порядку чи строків такого звільнення, а також не передбачає необхідності попереднього повідомлення про припинення трудового договору.
Угода про припинення трудового договору може бути оформлена як письмово, так і усно, але наказ про звільнення має бути виданий у письмовій формі. Працівник не може відкликати свою заяву про звільнення без згоди роботодавця.
ВС зазначив, що між сторонами існувала домовленість про звільнення за угодою сторін, анулювання такої домовленості може мати місце виключно при взаємній згоді на це власника або уповноваженого ним органу і працівника. За відсутності належних та допустимих доказів існування такої згоди відповідача звільнення позивача проведено із дотриманням вимог КЗпП, адже наступна зміна власного рішення працівника не впливає на чинність досягнутої домовленості із роботодавцем (без його згоди на таку зміну).