Одним із нововведень стало право роботодавців і працівників ініціювати призупинення дії трудового договору. Ця норма дозволяє тимчасово припинити виконання сторонами своїх зобов’язань через бойові дії. Суддя наголосила, що цей механізм, хоч і є новим для України, та вже активно використовується і породжує численні судові спори.
Ольга Ступак наголосила, що Верховний Суд (далі – ВС) відіграє важливу роль у тлумаченні новел законодавства, формуючи обов’язкову судову практику. Як приклад вона навела декілька постанов ВС, які ілюструють, як фактичні обставини в кожній справі повинні оцінюватися судом при вирішенні питання про наявність підстав для застосування інституту призупинення трудових відносин, що впливає на результат вирішення кожного конкретного спору.
Наприклад, у постанові від 15.09.2023 у справі №161/7449/22, ВС вказав, що сама по собі обставина зменшення кількості пацієнтів медичного закладу після введення воєнного стану на території України не свідчить про неможливість відповідача забезпечити позивача, який обіймав посаду лікаря-хірурга дитячого хірургічного відділення КП «ВОТМО захисту материнства і дитинства», роботою.
У постанові від 27.03.2024 у справі №753/12518/22, ВС звернено увагу на право працівників на компенсацію за вимушений простій, навіть у разі незаконного звільнення.
Суддя-спікерка зосередилася також на особливостях зміни істотних умов праці в період дії воєнного стану.
Особливу увагу було приділено питанням відшкодування шкоди, завданої внаслідок воєнних дій. Наприклад, у постанові ВС від 13.12.2023 у справі №939/1280/22, зазначено, що моральну шкоду, завдану смертю працівника об’єкта критичної інфраструктури під час виконання ним трудових обов’язків, у зв’язку з наслідками проведення державою-окупантом воєнних (бойових) дій, не може бути покладено на роботодавця. Натомість передбачена компенсація за рахунок коштів державного бюджету.
Детальніше - у презентації Ольги Ступак.
Джерело: ВС