Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податківці відповіли на запитання:
чи застосовується до юридичної особи, яка є власником 10 об’єктів житлової нерухомості (квартир), кожна з яких має площу 200 кв. метрів, норма пп. 266.7.11 ПКУ;
якщо застосовується, то яким чином – один раз чи до кожного об’єкту житлової нерухомості?
Відповідно до пп. 266.7.11 ПКУ, за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» пп. 266.7.1 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Зазначена норма ПКУ передбачає збільшення на 25000 гривень податкового зобов’язання з податку у разі наявності у юридичної особи – платника податку житлової нерухомості (квартири), загальна площа якої перевищує 300 кв. метрів.
За наявності у юридичної особи кількох об’єктів житлової нерухомості (квартир), норма пп. 266.7.11 ПКУ застосовується тільки до того об’єкта (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів, до інших об’єктів житлової нерухомості (квартир), загальна площа яких (кожного окремо) не перевищує 300 кв. метрів, норма пп. 266.7.11 ПКУ не застосовується.
Це стосується до випадків володіння часткою об’єкта житлової нерухомості (квартири), якщо площа цієї частки перевищує 300 кв. метрів.
Оскільки пп. 266.7.11 ПКУ визначає збільшення суми податку за кожен об’єкт житлової нерухомості (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів, то застосування вказаної норми ПКУ не передбачає сумування площ всіх об’єктів житлової нерухомості (квартир), які знаходяться у власності платника податку.
Джерело: ДПС