Безкоштовний вебінар: Бронювання-2027 і зарплатно-кадровий аудит до кінця року & Зарплата у звітності

Особливості складання зведеної ПН на експортовані ТМЦ, що використані не у госпдіяльності

При складанні зведених податкових накладних, зазначається номенклатура товарів та послуг, дати та номери митних декларацій для товарів, ввезених на митну територію. Ціна постачання для необоротних активів визначається за їх балансовою вартістю, а для товарів – за фактичною ціною придбання без урахування митної вартості

108

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати

Відповідно до п. 198.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).   


Згідно з п. 189.1 ПКУ, у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.


Отже база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами / необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності визначається за необоротними активами виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами – виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.


Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 – 15 Порядку №1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.


Розділ Б податкової накладної заповнюється з урахуванням вимог, визначених п. 16 Порядку №1307.


Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що до графи 2 вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.


У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ.


При цьому, у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку №1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів / послуг постачальника (продавця).


У графі 7 зазначається ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування податку на додану вартість.


Отже, при складанні зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами / необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності, у графі 2 розділу Б зазначаються дати та номери митних декларацій, оформлених на платника при ввезенні товарів/необоротних активів на митну територію України, а також опис (номенклатура) товарів постачальника (продавця).


У графі 7 зазначається:


  1. для необоротних активів – ціна, визначена виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни);
  2. для товарів – ціна постачання одиниці товару, визначена виходячи із фактичної ціни придбання, без урахування величини митної вартості.


Джерело: ЗІР, Категорія: 101.16

108

2

33

2

87

5

58

1

23

5

1779

2

28

4

2263

4

2727

4

199

1

1583

6

8239

2

29

8

2351

2

331

3

338

3

24

3

239

20

11262

3

37

Стаття
Відео
Ліквідація госпсуб'єкта
17.11.2026

Банкрутство мікро- та малого бізнесу: з 15 листопада нова спрощена процедура

Борги накопичилися, розраховуватися з усіма кредиторами вже немає змоги, а звичайна процедура банкрутства здається надто складною та дорогою? Для мікро- і малого бізнесу запровадили окремий механізм – спрощене провадження у справах про банкрутство. Закон України від 11.11.2026 №5062-IX доповнив Кодекс України з процедур банкрутства новою Книгою шостою. Вона передбачає спеціальну процедуру для юридичних осіб і ФОП, які відповідають установленим критеріям. Її мета – швидше врегулювати неплатоспроможність, задовольнити вимоги кредиторів і, за визначених умов, звільнити боржника від боргів. Закон набрав чинності 15 листопада 2026 року. Але спрощене банкрутство – це не автоматичне списання заборгованості. Боржнику доведеться розкрити суду інформацію про майно, рахунки, кредиторів і значні правочини за останні три роки. А ліквідатор і суд перевірятимуть, чи не намагався підприємець приховати активи або зловживати процедурою. Розберімо, хто може скористатися новими правилами

відео прев’ю для Банкрутство мікро- та малого бізнесу: з 15 листопада нова спрощена процедура
4

36