зараз в етері
Безкоштовний вебінар: Бронювання-2027 і зарплатно-кадровий аудит до кінця року & Зарплата у звітності

Як притягнути працівника до матеріальної відповідальності за пошкодження майна компанії

Як правильно притягнути до матеріальної відповідальності працівника, який пошкодив майно підприємства? Як правильно сформулювати в документах причину пошкодження майна працівником: «з необережності» чи «через недбалість»? Яке формулювання є юридично коректнішим?

2

14

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь 🕵️:


Щоб притягнути працівника, який з необережності зіпсував майно, потрібно довести наявність прямої дійсної шкоди, вини та причинного зв’язку, оформити результати інвентаризації і розслідування, а далі стягувати шкоду в межах переважно середнього місячного заробітку із дотриманням строків і лімітів утримань із зарплати.


Умови матеріальної відповідальності потрібно довести роботодавцю. Матеріальна відповідальність настає лише за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов’язків, і лише за пряму дійсну шкоду, за наявності протиправної поведінки, вини працівника та причинного зв’язку між його діями і шкодою, що випливає зі ст. 130 Кодексу законів про працю (КЗпП). При цьому шкода не може належати до нормального виробничо-господарського ризику і не може бути наслідком відсутності належних умов зберігання, організації роботи тощо.


Спершу слід офіційно зафіксувати факт та розмір шкоди. У разі псування майна або факту, пов’язаного з можливою нестачею/шкодою, проведення інвентаризації є обов’язковим, а результати оформлюють інвентаризаційними описами та протоколом інвентаризаційної комісії з висновками щодо причин шкоди і пропозиціями щодо її врегулювання згідно з п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879.


Розмір шкоди визначають за фактичними втратами, виходячи з балансової вартості (собівартості) з урахуванням зносу, або за оцінкою відповідно до національних стандартів, як передбачено ст. 135-3 КЗпП та постановою КМУ від 22.01.1996 №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей»


Дії роботодавця для притягнення до відповідальності слід оформити поетапно.


Алгоритм дій:


  1. Провести інвентаризацію, скласти інвентаризаційні описи, порівняльну відомість і протокол комісії з фіксацією факту псування та орієнтовного розміру шкоди.
  2. Провести службове розслідування, витребувати від працівника письмове пояснення щодо обставин псування майна.
  3. Визначити розмір прямої дійсної шкоди за правилами ст. 135-3 КЗпП та, залежно від обставин, вид відповідальності: при необережності без спеціальних підстав зазвичай застосовується обмежена відповідальність.
  4. Видати наказ (розпорядження) про покладення матеріальної відповідальності та утримання суми шкоди, але не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди і звернути його до виконання не раніше ніж через сім днів з дня ознайомлення працівника, як вимагає ст. 136 КЗпП.
  5. Якщо працівник не згоден або сума перевищує допустимий розмір для утримань за наказом, звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди у межах річного строку з дня її виявлення відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП.


За псування з необережності зазвичай діє обмежена відповідальність і ліміт утримань. Загальне правило: працівник відповідає в межах свого середнього місячного заробітку згідно з ст. 132 КЗпП.


Окремо ст. 133 КЗпП прямо передбачає обмежену відповідальність працівників за псування або знищення через недбалість матеріалів, виробів, інструментів, спеціального одягу тощо в розмірі заподіяної шкоди, але не більше середньомісячного заробітку.


При утриманні із зарплати загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті не може перевищувати 20% заробітної плати після оподаткування згідно зі ст. 128 КЗпП, якщо працівник не відшкодовує шкоду добровільно в більшому розмірі.Добровільне відшкодування можливе у будь-якому розмірі. Працівник може за власною заявою добровільно перерахувати кошти на рахунок роботодавця, у цьому разі обмеження середнім заробітком і 20% із зарплати не діють, але сама підстава виникнення шкоди й розрахунок має бути документально обґрунтовані за правилами КЗпП.Дотримання наведених кроків і меж відповідальності дозволить законно стягнути з працівника шкоду за зіпсоване з необережності майно.


У юридичних та кадрових документах, зокрема в актах, пояснювальних записках і наказах, грамотнішими є обидва формулювання, оскільки «необережність» є ширшим правовим поняттям, а «недбалість» – його конкретним проявом. Проте в текстах наказів та актів службового розслідування найкраще використовувати термінологію статті 130 та 133 КЗпП, де вживаються слова «з необережності» або «внаслідок недбалості». Обидва варіанти мають однакову юридичну силу для кваліфікації обмеженої матеріальної відповідальності.


Читайте більше:


Готуємось до річної інвентаризації – 2026: вимоги, алгоритми, документи

Відшкодування нестачі матеріально відповідальною особою: зразок наказу

2

14

10

9525

3

4

2

4

3

8

4

130

2

13

2

15

17

11779

2

8

2

13

3

243

5

2863

1

16

5

109

3

12

3

74

2

492

2

13

4

106