
Експерт
Консалтингова компанія White ConsultingWhite Consulting Group – команда податкових менеджерів і бухгалтерів-практиків
У матеріалі роз’яснено порядок оформлення службових відряджень для працівників, які працюють дистанційно (зокрема, при поїздках до місцезнаходження роботодавця). Проаналізовано вимоги КЗпП та Інструкції № 59 щодо фіксації маршруту в наказі про відрядження, а також наведено обґрунтування того, чому такі виплати не підлягають оподаткуванню ПДФО за умови дотримання п. 170.9 ПКУ. Матеріал містить практичні поради щодо внесення відповідних умов у трудовий договір та внутрішні положення компанії

Для директора Підприємства передбачений комбінований робочий графік: дистанційна робота у м. Львів та службові відрядження до м. Вінниця.
Які правила адміністрування комбінованої роботи: оформлення дистанційної роботи, оформлення поїздок до м. Вінниця як службові відрядження?
Відповідь
Визначення «дистанційна робота» та порядок її запровадження передбачено ст. 602 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Згідно з її ч. 1 дистанційна робота – це форма організації праці, за якої:
За загальним правилом із ч. 1 ст. 24 КЗпП трудовий договір про дистанційну роботу необхідно укладати в письмовій формі. Разом з тим, ч. 1 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає, що у період дії воєнного стану сторони вправі за згодою визначати форму трудового договору.
Типову трудового договору про дистанційну роботу затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021 №913-21. Водночас, фахівці Мінекономіки у своєму роз’ясненні наголошували, що сторонам трудових відносин при укладенні трудового договору про дистанційну роботу не заборонено вносити додаткові зміни та доповнення до нього, які не суперечать законодавству про працю.
Відповідно до ч. 7 ст. 602 КЗпП за погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.
Отже, про те, що працівник час від часу повинен виконувати роботу на території роботодавця (тобто у м. Вінниця) доречно вказати у трудовому договорі про дистанційну роботу.
Відповідно до п. 1 р. I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.98 №59 (далі – Інструкція №59) службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Разом з тим, у ч. 3 ст. 121 КЗпП визначено, що у разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (ст. 60-2 КЗпП), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження.
До речі, в абз. 2 п. 1 р. II Інструкції №59 теж є подібна норма. Єдине там ще доповнено, що працівник, який виконує роботу дистанційно, зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Додатково в абз. 3 п. 1 р. II Інструкції №59 визначено, що особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, а також працівника, який виконує надомну роботу, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну / надомну роботу.
Таким чином, порядок направлення працівників, які працюють дистанційно, у службові відрядження бажано прописати в трудовому договорі про дистанційну роботу та положенні про службові відрядження Підприємства. Зокрема, там можна зазначити обов’язок працівника перед відрядженням повідомляти роботодавця про своє поточне місцезнаходження (наприклад, шляхом оформлення службової записки).
Звичайно, для працівника, який працює дистанційно, місцем постійної роботи для цілей відрядження можна вважати самостійно ним визначене робоче місце поза приміщенням/територією роботодавця (тобто в даному разі – м. Львів).
Тож, поїздку з м. Львів до м. Вінниця в даному разі цілком можна вважати службовим відрядженням. Але лишень за умови погодження такого маршруту у наказі про відрядження. Тобто у наказі про відрядження Підприємству необхідно обов’язково вказувати не лише населений пункт, до якого відряджається дистанційний працівник (у даному разі – м. Вінниця), але і населений пункт, з якого він направляється у відрядження (у даному разі – м. Львів).
До речі, податкові органи теж не заперечують можливості відрядження дистанційного працівника госпрозрахункового підприємства з місця його поточного перебування. Це означає, що можна без оподаткування здійснювати відшкодування працівнику суми витрат на відрядження (звичайно, за умови дотримання обов’язкових умов п. 170.9 Податкового кодексу України, зокрема, щодо зв’язку відрядження із госпдіяльністю Підприємства). Так, наприклад, в категорії 103.17 ЗІР вказано:
У разі якщо юридична особа не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то відшкодована найманому працівнику, направленому у відрядження, вартість квитка, в якому місцем вибуття є місце дистанційної роботи такого працівника, яке не відповідає місцю його постійної роботи, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, за умови виконання вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Подібний висновок зроблено й в ІПК від 01.05.2024 №2508/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК:
Враховуючи викладене, якщо місце дистанційної роботи фізичної особи – працівника обумовлено трудовим договором (контрактом) та дохід у вигляді відшкодування вартості витрат на відрядження, зокрема, добові, витрати на проїзд до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі і на орендованому транспорті), та витрати на проживання у відряджені, пов’язаний із відрядженням вказаного працівника згідно із наказом про відрядження, то дохід у вигляді такого відшкодування не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за умови дотримання усіх вимог, визначених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Джерело: Консалтингова компанія White Consulting
Читайте більше:
Як повернути працівників з дистанційної роботи в офіс без їхніх заяв
Діти на онлайн-навчанні: як батьки можуть законно працювати дистанційно
Дистанційна робота: чи існують встановлені строки подання звітності про виконану роботу
Чи можна поєднати дистанційну або надомну роботу з роз’їзним характером
Чи потрібна номенклатура справ компанії, якщо в штаті лише 15 працівників і немає окремих відділів? Так. Кількість працівників не звільняє юрособу від вимог до організації діловодства. Розбираємо, як скласти номенклатуру справ для невеликого підприємства, які розділи включити, як правильно називати справи та що врахувати під час затвердження

Податкова служба пояснила, як заповнювати декларацію з податку на прибуток підприємствам, які у третьому кварталі 2026 року втратили статус фінансової установи. Для різних звітних періодів застосовуються різні базові ставки, а за потреби платники можуть подати до декларації спеціальне доповнення відповідно до Податкового кодексу України

ФОП – платник єдиного податку 2 або 3 групи, який орендує сільськогосподарські угіддя, що належать фізичним особам та станом на 1 січня звітного року знаходилися в межах населеного пункту, не визначає МПЗ щодо таких земельних ділянок

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення Типової форми обліку доходів і витрат, ФОП на загальній системі оподаткування зобов'язана протягом п'яти днів письмово повідомити про це контролюючий орган за місцем обліку. Втрачену форму необхідно відновити протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення податковим органом

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду поставив крапку у податковому спорі щодо правомірності зупинення та відмови в реєстрації розрахунку коригування на повернення товару. Суд дійшов висновку, що відсутність належних первинних документів та розбіжності в датах є підставою для законної відмови з боку податкових органів.

Фізичні особи мають сплатити податок на землю протягом 60 днів з дати вручення ППР, яке контролюючі органи зобов’язані надіслати до 1 липня поточного року. У ППР вказуються кадастровий номер, площа ділянки, ставка та пільги. У разі переходу права власності на землю податок сплачують попередній і новий власник пропорційно часу володіння. Якщо ППР не було надіслано у встановлений строк, платник звільняється від відповідальності за прострочення

Іноземець, який працює та проживає в Україні, може скористатися податковою знижкою за навчання, якщо за результатами визначення статусу є податковим резидентом України. Сам факт наявності посвідки на тимчасове проживання не є єдиною умовою для такого статусу – враховуються місце проживання, постійне проживання, центр життєвих інтересів та строк перебування в Україні. Зокрема, про центр життєвих інтересів можуть свідчити місце постійного проживання сім’ї та економічні зв’язки особи з Україною. Отже, іноземець-резидент, який є платником ПДФО та відповідає іншим вимогам ПКУ, має право на податкову знижку за витратами на навчання

Якщо працівнику з інвалідністю нараховано лікарняні та заробітна плата за фактично відпрацьований час. Загальна сума більше мінімальної заробітної плати. Чи буде виконуватись умова про рівень заробітної плати працівнику з інвалідністю у 2026 році?

Запізнення або самовільний ранній вихід із роботи є порушенням трудової дисципліни, однак роботодавець не може карати працівника довільно. За такі порушення КЗпП передбачає дисциплінарні стягнення, зокрема догану або звільнення, але не грошовий штраф. Щоб стягнення було законним, роботодавцю необхідно належно зафіксувати порушення, витребувати письмові пояснення працівника та дотриматися встановлених строків і процедури

Уявіть ситуацію, працівник у липні 2026 року використав 24 календарні дні щорічної відпустки, хоча на цей момент ще не відпрацював повний робочий рік. Відпусткові підприємство нарахувало за рахунок створеного забезпечення. У вересні 2026 року працівник звільняється. Після перерахунку виявилося, що він мав право лише на 16 календарних днів відпустки. Сума відпусткових за 8 невідпрацьованих днів перевищує суму, яку підприємство може утримати з остаточного розрахунку з урахуванням обмеження ст. 128 КЗпП. Розберемося, як діяти бухгалтеру, щоб не наробити помилок в обліку і правильно розрахуватись з працівником

У нас середня облікова чисельність працівників 8 чоловік. На підприємстві працює дві особи з інвалідністю на 0,5 ставки. У кожного з них немає нарахування більше мінімальної ЗП, але в сумі за двох працівників нарахування більше мінімальної. Чи зарахується виконання квоти в такому випадку?

Під час воєнного стану роботодавець може змінювати істотні умови праці за спрощеним порядком. Якщо за загальним правилом працівника мають повідомити про такі зміни не пізніше ніж за два місяці, то в умовах воєнного стану достатньо зробити це не пізніше запровадження нових умов праці. Тобто повідомлення може бути здійснене після ухвалення роботодавцем відповідного рішення, але до моменту допуску працівника до роботи за зміненими умовами. Важливо, щоб сама зміна відповідала вимогам трудового законодавства та була пов’язана зі змінами в організації виробництва і праці

Воєнний стан не звільняє роботодавця від обов'язку провести повний розрахунок із працівником у день звільнення. Якщо підприємство працює, має доступ до банківських рахунків і немає об'єктивних перешкод для виплат, затримка зарплати чи компенсації за невикористану відпустку є порушенням трудового законодавства та може призвести до відповідальності

Якщо покупець помилково перерахував товариству кошти понад суму фактично наданих послуг, така сума враховується під час визначення податкових зобов’язань з ПДВ. Податкова накладна складається на дату отримання коштів, у тому числі з урахуванням помилково сплаченої суми, якщо між сторонами є договірні відносини щодо надання послуг. Якщо надміру отримані кошти повертаються покупцю, постачальник має скласти розрахунок коригування до податкової накладної на дату повернення. Зменшити податкові зобов’язання можна після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів

Як у 2026 році нараховується штраф по особах з інвалідністю? Хто це робить: підприємство чи фонд осіб з інвалідністю? І як часто відбувається оплата, до якого числа? В бухгалтерському обліку на якому рахунку його відображати? І чи коригувати це через РІ в декларації з податку на прибуток?

Державна податкова служба України роз’яснила нюанси справляння податку на нерухоме майно у разі передачі в тимчасове користування частини промислової будівлі під розміщення сонячних електростанцій. За висновками відомства, оренда навіть невеликої частини об'єкта (зокрема, даху) позбавляє підприємство права на звільнення від оподаткування для всього об'єкта нерухомості

ВС дійшов висновку, що спір про стягнення збитків через невиконання обов’язку з реєстрації податкової накладної не є договірним. Такий обов’язок виникає безпосередньо із податкового законодавства, тому спір не охоплюється третейським застереженням і не може передаватися на розгляд третейського суду
