«Неоднорідність законодавчого регулювання строків, змінених у період карантину, та наявність різних підходів до тлумачення відповідних норм самі по собі не свідчать про необхідність відступу від раніше сформованого висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі – ГК) у взаємозв’язку з п. 7 розд. IX «Прикінцеві положення» ГК щодо можливості нарахування штрафних санкцій понад шестимісячний строк у період дії карантину», – такого висновку дійшла ОП КГС ВС у справі від 19.06.2026 у справі №910/22/24.
Обставини справи
Спір виник між ПрАТ і ТОВ у зв’язку з порушенням строків поставки товару за договором поставки. ПрАТ просив стягнути з ТОВ пеню за 7 місяців прострочення виконання зобов’язання.
Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності нарахування позивачем пені за період, що перевищує 6 місяців, зазначивши, що застосування п. 7 розд. IX «Прикінцеві положення» ГК в цьому випадку є безпідставним.
Рішення Верховного Суду
Перед ОП КГС ВС постало питання про наявність або відсутність підстав для відступу від правового висновку Верховного Суду щодо застосування п. 7 розд. IX «Прикінцеві положення» ГК України стосовно можливості нарахування штрафних санкцій понад шестимісячний строк у період дії карантину.
Аналізуючи доводи щодо необхідності відступу, Суд звернув увагу на особливості законодавчих змін, ухвалених у період карантину. Цими змінами було охоплено строки різної правової природи: процесуальні строки, строки звернення до суду, строки існування окремих зобов’язань, а також строки, пов’язані з нарахуванням штрафних санкцій. Така законодавча конструкція свідчить про неоднорідність регулювання відповідних строків і зумовлює необхідність обережного підходу до оцінки підстав для зміни сформованої судової практики.
Суд наголосив, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема:
- зміна законодавства;
- ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами;
- зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, тощо.
За результатами розгляду справи ОП КГС ВС дійшла висновку, що достатніх правових підстав для відступу від раніше сформованої правової позиції у цій справі не встановлено.
Джерело: Судова влада України
Спробуйте «Калькулятор позовної давності та списання заборгованості» – допоможе визначити дату спливу строку позовної давності з урахуванням особливостей її перебігу під час COVID-19 та воєнного стану, а також відновлення загального порядку обчислення строків з 04.09.2025 року
Читайте більше:
Строки позовної давності поновлюються: як підготуватися
Строк позовної давності – перебіг поновлено: що з обліком і оподаткуванням
