Фінмоніторинг: 17 порад, якщо банк надіслав запит

Запит від банку в рамках фінансового моніторингу – не привід панікувати, але й точно не той документ, до якого можна поставитися абияк.

Від того, як ви відповісте, часто залежить доля конкретної операції і подальші відносини з банком. Наш досвід свідчить, що головне завдання клієнта в рамках процедур фінмоніторингу полягає в тому, щоб зберегти співпрацю з обслуговуючим банком. Це зробити легше зараз, коли ви отримали запит, ніж сподіватися на відкриття рахунку в цьому ж банку в майбутньому. Стрибати з одного банку в інший – це тактичний вимушений крок, а не розумна стратегія. Адже так ви проблему принципово не вирішите, але ризикуєте взагалі залишитися без адекватного банківського обслуговування.

Фінмоніторинг спрямований на перевірку сплати податків і можливих ухилень від неї, але цим не обмежується. Спеціалістів фінмону цікавлять також інші можливі порушення у фінансовій сфері. Наприклад, великі обсяги зняття готівки можуть бути потенційно пов'язані з корупційною діяльністю або виплатою зарплати »в конвертах». Або з тим, що ви є підставною особою, яка передає кошти справжньому власнику.

Ми зібрали практичні поради з власного досвіду. Вони стосуються і бізнесу, і ФОПів, і звичайних фізичних осіб.

1. Не ігноруйте запит. Здається, це очевидно, але практика показує, що зрозуміло далеко не всім. Мовчанка чи зволікання сприймається банком як ознака того, що ви щось приховуєте.

2. Не конфліктуйте і не «качайте права». На жаль, законодавство про фінмоніторинг написане однобоко: воно покладає обов'язки на банк (перевіряти, підозрювати, зупиняти операції) і на клієнта (відповідати, надавати документи), але майже не дає клієнту прав, на які можна спертися. Фраза «я сплачую всі податки, у чому проблема?» тут не допоможе. Тож проходьте процедуру спокійно, ми усі заручники цих юридичних механізмів.

3. Демонструйте відкритість. Готовність співпрацювати, відповідати без зайвих ухилянь – це непряма ознака легальності вашої діяльності. Якщо у вашому банку є можливість зв'язатися безпосередньо зі спеціалістом фінмоніторингу – зателефонуйте або напишіть йому особисто, перш ніж відправляти офіційну відповідь. Уточніть деталі запиту, строки, нюанси. Не в усіх банках це можливо, але там, де можливо – користуйтеся.

4. Готуйте детальну й логічну відповідь на всі питання. Відписка або спроба «не помітити» частину запитання шкодить більше, ніж допомагає. Дайте відповідь на кожне поставлене запитання, навіть якщо доведеться розкрити принцип формування цін на ваші товари чи послуги.

5. Перевірте документи перед відправкою. Перечитайте уважно весь пакет документів, який готуєте для банку. І не полінуйтеся зробити це ще раз. Грубі неузгодженості є поширеною причиною додаткових підозр. Класичний приклад: договір датований раніше, ніж ви відкрили банківський рахунок, реквізити якого в цьому договорі вже вказані. Банк бачить такі речі одразу, і пояснити це опискою вдається не завжди.

6. Не відповідайте банку так, як відповідаєте податковій. Фраза типу «ми знаходимось за юрадресою, наші КВЕДи відповідають, дякую за увагу» не працює. Дані з Єдиного державного реєстру банку й так доступні. Банку цікава не формально-юридична сторона, а реальний зміст вашої діяльності.

7. Описуйте діяльність як підприємець, а не як юрист. Якщо запитують про характер діяльності – розкажіть, чим реально займається бізнес, своїми словами, а не цитатами з реєстру.

8. Вказуйте реальну адресу. Якщо питають, де ви знаходитесь, варто назвати фактичне місце: офіс, склад, виробниче приміщення. Якщо договору оренди ще немає, вам слід написати правду: договір на стадії узгодження, орієнтовно буде підписаний тоді й тоді, і ви надасте його банку після підписання.

9. Робіть акцент на економічній суті операції. Банк не є податковим органом. Навіть якщо операція має формальні недоліки з погляду, скажімо, Податкового кодексу, його цікавить, чи зрозуміла економічна логіка операції, а не бухгалтерська ідеальність.

10. Якщо відповідь готує юрист чи бухгалтер – перевірте, що вона написана від першої особи. Якщо запит отримали ви як ФОП чи фізична особа, формулювання мають бути «я, фізична особа-підприємець…», «я, клієнт…», а не безособові юридичні конструкції.

11. Не заперечуйте очевидну інформацію. Банк, як правило, і так розуміє типологію вашої операції, тож вигадувати немає сенсу. Наприклад, якщо на рахунок надійшов платіж із призначенням «за товар», не варто писати банку, що насправді це була грошова допомога від родичів чи знайомих.

12. Розрізняйте, що саме від вас просять. Якщо банк просить пояснити походження коштів, то підтверджуйте саме легальність заробітку. Якщо питання про цільове призначення зняття готівки чи переказу на особисту картку – обґрунтовуйте саме потребу й мету використання коштів. Це різні за змістом пояснення, і плутати їх не варто.

13. Готуйте документи «по суті», а не загальні фрази. Формулювання типу «гроші потрібні на життя» сприймається банком погано. Якщо витрати пов'язані з бізнесом, то варто підготувати накладні, чеки, договори з контрагентами. Деякі банки взагалі не приймають договори позики чи безповоротної фіндопомоги як підтвердження.

14. Якщо підприємницька виручка випадково пройшла через особистий рахунок – визнайте це й виправляйте на майбутнє. Відмовка «я отримую гроші на особисту картку, але записую їх у книгу доходів» не пройде. Краще чесно пояснити, від кого і за що надійшли кошти, повідомити про намір подати річну декларацію фізособи та сплатити податки, а також зазначити, що надалі особистий рахунок для бізнесу не використовуватиметься.

15. Якщо відчуваєте, що фінмоніторинг «непрохідний» – не затягуйте боротьбу. Ознаками такої ситуації є нові й нові запити замість руху операції по рахунку, причому з кожним разом перелік питань і документів розширюється. Якщо бачите, що ваші пояснення тільки ускладнюють ситуацію – далі змагатися зі спеціалістом банку немає сенсу. Альтернатива: перевести частину коштів на рахунок в іншому банку (та сама операція там може виявитися абсолютно стандартною), а в окремих випадках доведеться взагалі закрити рахунок.

16. Збирайте всі можливі підтвердження законного походження коштів. Навіть ті, що здаються неочевидними. Продавали квартиру п'ять років тому? Додайте копію договору. Є депозит чи рахунок в іншому банку? Долучіть виписку. Працюєте або працювали офіційно? Візьміть довідку про доходи з податкової. Банк може також врахувати доходи близьких родичів і членів сім'ї. Але найвагоміше підтвердження – ваші регулярні податкові декларації.

17. У крайньому випадку подайте офіційну скаргу до банку. Якщо помітили, що банк зловживає і у вас є час (від 30 днів), і ви готові чекати, поки ситуація вирішується, зверніться до банку з письмовою скаргою. У ній варто зазначити, що вашим наступним кроком буде звернення до Національного банку України та судовий позов. Ви можете вимагати відновлення ділових відносин, пояснень щодо підстав блокування коштів або відмови від обслуговування, а також негайного повернення коштів. Судова практика у таких справах переважно на боці клієнта.

Завжди забирайте свої кошти з банку, якщо фінмоніторинг не пройдено і банк припинив із вами ділові відносини. Деякі клієнти, отримавши таке повідомлення, бояться якихось страшних наслідків з боку Держфінмоніторингу чи правоохоронних органів і «забувають» про залишок коштів на рахунку. Це помилка.

Банк завжди поверне вам гроші, якщо договірні відносини припинено. Фізичним особам, як правило, потрібно лише надати реквізити іншого рахунку чи картки для переказу залишку. Юридичним особам – реквізити рахунку в іншому банку, а якщо такого немає, кошти можна отримати готівкою в касі.

Читайте більше:

Запит на витяг з ДПС про стан розрахунків з бюджетом: як правильно зазначити період

Податкові запити: чи можна оскаржити та як правильно реагувати

Як подати SAF-T UA на запит ДПС

Лист про надання пояснень на запит ДПС (нижчий рівень зарплати від середньомісячної по області)

В який термін потрібно надати відповідь на запит податкової та подати документи

Запити податкової після подання звітності: як реагувати платникам єдиного податку

Запит ДПС щодо вже перевіреного періоду: як захиститися

Запит податкової про «сумнівні операції»: як діяти платнику