Бізнес-план для гранту «Власна справа» у 2026 році: як скласти

1. Бізнес-план для гранту
2. Що держава хоче побачити у вашому бізнес-плані
3. Опис ідеї, продукту та цільової аудиторії
4. Локація, графік реалізації та бюджет проєкту
5. Фінансові показники, окупність та кадровий план
6. Ризики та користь для громади: як написати чесно і переконливо
7. Особливості бізнес-плану для юридичних осіб
8. Типові помилки та головні правила для ФОП і юросіб

Бізнес-план для гранту

Будь-який грант, державний чи недержавний, завжди потребує від претендента надання проєкту у вигляді бізнес-плану. Як правило ніякі заявки на грант без бізнес-плану не розглядаються.

Розглянемо, як має виглядати такий бізнес-план на прикладі гранту «Власна справа», адже для цього існує навіть спеціальна інструкція у вигляді нормативного акту – Положення про бізнес-плани, що подаються для отримання фінансової державної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 26.11.2025 №1527 (далі – Положення №1527). Додатком до цього положення є перелік необхідних пунктів, які має містити бізнес-план.

Бізнес-план для гранту «Власна справа» – це пояснення державі, що саме підприємець хоче зробити, за які кошти, як буде заробляти та чому проєкт є реалістичним. Головне завдання бізнес-плану – показати життєздатність ідеї, здатність створити робочі місця та повернути державі ефект у вигляді податків і економічної активності.

Що держава хоче побачити у вашому бізнес-плані

Фактично державний орган хоче побачити п’ять речей:

1. що саме буде робити підприємець,
2. кому це потрібно,
3. скільки це коштує,
4. звідки будуть доходи та
5. чи здатен проєкт працювати без збитків.

Саме навколо цього і треба будувати весь бізнес-план

Бізнес-план складається відповідно до Положення №1527. У цьому Положенні прямо визначено, що бізнес-план повинен містити опис проєкту, фінансові прогнози, ризики, соціально-економічні результати та набір даних згідно з додатком (п. 1–3 Положення).

Опис ідеї, продукту та цільової аудиторії

Починати бізнес-план потрібно не з таблиць, а з формулювання самої ідеї. Підприємець має дуже простими словами пояснити:

1. що саме він буде продавати або які послуги надавати;
2. чому це потрібно людям;
3. чим його пропозиція буде кращою або зручнішою;
4. як саме грант допоможе запустити чи розширити діяльність.

Наприклад, недостатньо написати: «відкрити кав’ярню». Потрібно пояснити: «Планується відкриття кав’ярні формату «кава з собою» у спальному районі міста, де відсутні заклади швидкого обслуговування. Основний акцент – швидкість обслуговування, доступна ціна та ранковий трафік працівників офісів і студентів».

Далі потрібно описати продукцію або послуги. Не треба використовувати складні маркетингові терміни. Достатньо відповісти:

1. що продається;
2. яка середня ціна;
3. хто це купує;
4. чому люди купуватимуть саме це.

Після цього описується цільова аудиторія. Тут державу цікавить не «всі люди», а конкретний покупець. Треба показати розуміння ринку. Наприклад:

1. жителі конкретного району;
2. молоді батьки;
3. водії;
4. аграрії;
5. малі підприємства;
6. власники домашніх тварин;
7. військові;
8. туристи тощо.

Локація, графік реалізації та бюджет проєкту

Далі слід описати місце реалізації проєкту. Якщо є конкретна адреса – вказується адреса. Якщо приміщення ще не орендоване – можна зазначити населений пункт, район або орієнтовну локацію. Важливо пояснити, чому обрано саме це місце:

1. великий потік людей;
2. відсутність конкурентів;
3. близькість до клієнтів;
4. наявність логістики;
5. доступна оренда.

Потім складається графік реалізації проєкту. Він має виглядати реалістично. Наприклад:

1. 1 місяць – отримання гранту та укладення договорів;
2. 2 місяць – придбання обладнання;
3. 3 місяць – ремонт або підготовка приміщення;
4. 4 місяць – найм працівників;
5. 5 місяць – початок роботи.

Окремо потрібно пояснити бюджет проєкту. Тут важливо показати, що підприємець розуміє, на що підуть гроші. Не можна писати узагальнено: «на розвиток бізнесу». Потрібна конкретика:

1. обладнання;
2. меблі;
3. холодильники;
4. касова техніка;
5. програмне забезпечення;
6. реклама;
7. ремонт;
8. транспорт;
9. інструменти;
10. виробничі матеріали.

Кожну витрату бажано обґрунтовувати. Наприклад: «Кавомашина необхідна для забезпечення основної діяльності закладу». «Холодильне обладнання потрібне для дотримання санітарних вимог».

Фінансові показники, окупність та кадровий план

Найважливіша частина – фінансові показники. Саме тут багато підприємців припускаються помилки, намагаючись написати «ідеальні цифри». Насправді державні органи краще сприймають реалістичні показники, ніж фантастичні прибутки.

Потрібно окремо порахувати:

1. прогнозований дохід;
2. щомісячні витрати;
3. зарплати;
4. оренду;
5. комунальні послуги;
6. податки;
7. закупівлю товару або сировини;
8. рекламу;
9. інші постійні витрати.

Для ФОП потрібно одразу враховувати податкове навантаження. Якщо підприємець працює на єдиному податку:

1. єдиний податок;
2. ЄСВ;
3. військовий збір 5% із доходів, де він застосовується.

Не потрібно робити надто складні економічні розрахунки. Достатньо, щоб було видно:

1. бізнес має дохід;
2. витрати контрольовані;
3. діяльність не є збитковою;
4. проєкт може існувати після завершення грантової підтримки.

Дуже важливо показати окупність проєкту. Держава хоче бачити, коли вкладені кошти почнуть працювати. Навіть приблизний розрахунок уже є плюсом: «Очікуваний вихід на беззбитковість – через 6 місяців після запуску».

Окремий блок – кадровий план. Тут потрібно показати:

1. скільки людей буде працевлаштовано;
2. які посади створюються;
3. яка зарплата планується;
4. чи буде робота постійною або сезонною.

Для грантових програм це одна з ключових частин, тому що створення робочих місць прямо пов’язане з метою державної підтримки малого бізнесу.

Ризики та користь для громади: як написати чесно і переконливо

Далі описуються ризики. Не треба писати, що «ризиків немає». Це завжди виглядає нереалістично. Навпаки, треба показати розуміння проблем:

1. подорожчання сировини;
2. нестача клієнтів;
3. перебої електроенергії;
4. конкуренція;
5. кадрові труднощі;
6. сезонність.

І відразу потрібно написати, як підприємець планує реагувати:

1. резерв постачальників;
2. генератор;
3. онлайн-продажі;
4. рекламна кампанія;
5. запас оборотних коштів;
6. додаткові послуги.

Наприкінці бізнес-плану бажано показати користь для громади та держави:

1. створення робочих місць;
2. сплата податків;
3. розвиток локального виробництва;
4. підтримка місцевих постачальників;
5. розвиток послуг у регіоні.

Сам текст бізнес-плану повинен бути написаний простою мовою. Не потрібно копіювати «корпоративний стиль» великих компаній.

Також важливо:

1. не завищувати доходи;
2. не занижувати витрати;
3. не писати загальні фрази;
4. уникати суперечностей між розділами;
5. щоб суми в різних частинах документа збігалися.

Бізнес-план повинен показати, що підприємець справді розуміє свій майбутній бізнес, а не просто «хоче отримати грант».

Особливості бізнес-плану для юридичних осіб

Для юридичних осіб бізнес-план складається за тією ж логікою, що і для ФОП, але з більшою увагою до структури підприємства, фінансової стабільності, персоналу та організації діяльності. Держава хоче бачити, що підприємство реально працює або здатне організувати роботу, контролювати витрати та забезпечити виконання проєкту.

Головна помилка малих підприємств – писати бізнес-план «мовою бухгалтера» або «мовою юриста». Насправді комісія оцінює не складність формулювань, а зрозумілість проєкту, його економічну логіку та реалістичність.

Для юридичної особи бізнес-план повинен пояснювати не лише саму ідею, а й можливості підприємства реалізувати проєкт:

1. чи є приміщення;
2. чи є працівники;
3. чи є досвід;
4. чи є виробнича база;
5. чи вистачить оборотних коштів;
6. як підприємство працюватиме після завершення гранту.

Підприємствам особливо важливо пояснювати економічний ефект. Комісія повинна побачити:

1. як саме обладнання або інвестиція збільшить прибуток;
2. чому витрати виправдані;
3. як швидко проєкт почне приносити дохід.

Не потрібно писати загальні фрази: «для покращення роботи підприємства». Краще писати конкретно: «Придбання автоматичної пакувальної лінії дозволить скоротити час виробництва на 30 % та збільшити обсяг реалізації продукції».

Окрему увагу юридичним особам потрібно приділити опису ринку та конкурентів. Для підприємства вже недостатньо просто сказати «є попит». Треба показати:

1. хто основні клієнти;
2. які обсяги продажу плануються;
3. хто конкуренти;
4. чим підприємство відрізняється;
5. чому клієнти купуватимуть саме тут.

Для підприємств також важливо описати управлінську структуру:

1. хто керуватиме проєктом;
2. хто відповідає за фінанси;
3. хто відповідає за виробництво;
4. хто відповідає за продажі.

У розділі ризиків юридичні особи повинні показати зрілість управління. Не потрібно вказувати причиною потреби у фінансуванні лише «війна» або «економічна ситуація». Краще показати конкретні ризики:

1. коливання цін на сировину;
2. перебої електроенергії;
3. логістичні труднощі;
4. кадровий дефіцит;
5. сезонне падіння попиту;
6. валютні ризики;
7. затримки постачання.

І одразу описати заходи:

1. альтернативні постачальники;
2. резервні джерела електроенергії;
3. складські запаси;
4. диверсифікація клієнтів;
5. робота з декількома каналами збуту.

Типові помилки та головні правила для ФОП і юросіб

Головне правило як для ФОП, так і юридичної особи – грант не повинен виглядати як «гроші на все». Кожна витрата має бути логічно прив’язана до проєкту.

Якщо діяльність ліцензується або потребує дозвільних документів, це також потрібно описати:

1. які дозволи вже є;
2. які потрібно отримати;
3. на якому етапі оформлення документи.

Це важливо, тому що Положення про бізнес-плани прямо вимагає зазначення інформації про дозвільні документи та статус їх отримання (п. 19 набору даних до Положення №1527).

Наприкінці бізнес-плану юридичній особі бажано показати загальний ефект проєкту:

1. збільшення виробництва;
2. створення робочих місць;
3. збільшення податкових надходжень;
4. розвиток регіону;
5. використання місцевої сировини;
6. підтримка суміжного бізнесу.

Важливо, щоб бізнес-план не суперечив:

1. КВЕДам підприємства;
2. податковому статусу;
3. реальним можливостям компанії;
4. фінансовій звітності;
5. кількості працівників;
6. наявним ресурсам.

Якщо підприємство просить грант на складне виробництво, але не має жодного досвіду, приміщення чи персоналу – це виглядатиме нереалістично. Натомість навіть невелике підприємство з реалістичним проєктом часто має кращі шанси.

Олена СТЕПАНОВА, консультант з обліку та оподаткування, практикуючий головний бухгалтер

Читайте більше:

Гранти для бізнесу у 2026 році: як отримати, на що можна витратити

Облік та оподаткування грантів у 2026 році

Оформлюйте грант на дитсадок у Дії онлайн

Грант на відновлення бізнесу, пошкодженого війною, – можна оформити через портал Дія