
Як повідомляє «Судово-юридична газета», у постанові Верховного Суду (далі – ВС) від 17.03.2026 у справі №160/18728/24 розглядався спір про:
- мільйонні податкові нарахування через «безтоварність» господарських операцій.
Реальність господарських операцій та індивідуальна відповідальність платника
Податковий орган намагався довести, що операції компанії з контрагентами не мали реального змісту. Аргументи ДПС зводились до того, що у контрагентів:
- мало працівників;
- немає складів або маленькі офіси.
ВС зауважив, що відсутність у контрагента власних основних засобів чи великого штату не свідчить про безтоварність операції:
- працівників можна найняти через аутстафінг;
- техніку можна орендувати.
Суд повністю підтримав висновки апеляції щодо визнання операцій позивача реальними, виходячи з того, що компанія надала:
- повний комплект первинних документів;
- регістрів бухгалтерського обліку;
- актів приймання-передачі;
- платіжних документів.
Податковий орган, своєю чергою, не довів нереальність господарських операцій і не спростував фактичне використання придбаних товарів, робіт, або послуг у господарській діяльності.
Отже, судова практика на стороні добросовісного бізнесу, за наявності якісної доказової бази: податковий орган не може покладатися лише на ланцюг постачання – йому необхідно доводити конкретну недобросовісність платника.
Джерело: «Судово-юридична газета»
Читайте більше:
КАС ВС оприлюднив огляд практики за лютий 2026 року
ВС про поновлення податкових перевірок після мораторію
ВС: використання винаходу без доказів наукової мети є порушенням
Поширення інформації в мережі: коли гіперпосилання має значення
Штраф за невчасну реєстрацію ПН прописаний у договорі: чи можна стягнути кошти з контрагента




















