
Експерт
Консалтингова компанія White ConsultingWhite Consulting Group – команда податкових менеджерів і бухгалтерів-практиків
Розглянемо нестандартну ситуацію: майбутній співробітник придбав авіаквитки для керівника ще до свого офіційного працевлаштування. Проведено аналіз ризиків визнання такої компенсації «додатковим благом» та підозри у неофіційній роботі. Надаються практичні поради, як уникнути оподаткування (ПДФО та ВЗ) через механізм нецільової благодійної допомоги в межах ліміту 4660 грн (для 2026 року) та пояснюється, чому пряма компенсація через керівника не врятує ситуацію

ПИТАННЯ:
Керівник виїжджав у відрядження, проте авіаквитки на таке відрядження придбала фізособа, яка на той момент ще не була прийнята на роботу. Чи може підприємство компенсувати фізособі ці витрати, якщо вона надала виписку з свого карткового рахунку?
Так, Підприємство загалом може компенсувати фізособі означені витрати. Щоправда, із відповідним оподаткуванням. Адже скоріш за все податкові органи будуть це розглядати як виплату фізособі додаткового блага на підставі пп. «г» пп. 164.2.17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з ним до оподатковуваного доходу фізособи включаються, зокрема, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, окрім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.
Для того, щоб це розглядалося як компенсація в межах виконання цивільно-правових дій (тобто, щоб була можливість застосувати до таких сум правила п. 170.9 ПКУ і не оподатковувати їх) треба аби із відповідною фізособою було укладено договір доручення.
Свого часу НБУ у листі від 16.09.2013 №11-112/13017 з даного приводу вказував:
Підприємство має право видати кошти особі, яка не перебуває у трудових відносинах із ним (у тому числі засновнику), проте така видача регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) (а не Кодексу законів про працю). Для доручення особі, яка не є працівником підприємства, вчинення певних цивільно-правових дій в інтересах та за рахунок такого підприємства необхідно укласти договір доручення (у письмовій або усній формі). Конструкція цього договору передбачає, що повірений діє виключно за рахунок довірителя (частина перша ст. 1000 ЦКУ), а до обов’язків довірителя згідно з частиною другою ст. 1007 ЦКУ входить у тому числі забезпечення повіреного всім необхідним для виконання доручення (договором може бути передбачено подальшу компенсацію витрат повіреного, проте ця ситуація нас не цікавить). Отже, можливість видачі коштів особі, яка не перебуває у трудових відносинах, прямо передбачена в законодавстві. |
Оскільки, очевидно, Підприємство не укладало з означеною фізособою такого договору, то відшкодування їй будь-яких сум буде розцінюватися як виплата додаткового блага із необхідністю утримання податку на доходи та військового збору.
Окрім того, у податкових органів може взагалі виникнути питання, на якій підставі фізособа (яка на момент здійснення оплати за квиток не перебувала у трудових відносинах із Підприємством і, очевидно, не є пов’язаною з ним особою) могла здійснювати таку цивільно-правову дію. Особливо, зважаючи на те, що надалі її працевлаштовано на Підприємство. Інакше кажучи, в даному разі в них може виникнути підозра про те, що певний час така фізособа працювала не офіційно.
Додатково хочемо наголосити, що виплата таких сум керівнику, який безпосередньо їздив у відрядження, щоб він зміг їх віддати відповідній фізособі теж не змінить ситуацію. Адже, на думку податкових органів, компенсація працівнику витрат, які були понесені третіми особами, має відбуватися із утриманням із них податку на доходи та військового збору. Принаймні на це вказує ІПК від 07.10.2025 №5362/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК:
Оскільки витрати на проїзд та проживання несе третя сторона або працівник, який не перебував у відрядженні, тобто не працівник Товариства, то виплата відрядженому працівнику коштів у розмірі вартості поживання та проїзду не є відшкодуванням витрат у розумінні пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, а отже включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податку (працівника Товариства) як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. |
Тож, як один із варіантів виходу із цієї ситуації може стати виплата фізособі нецільової благодійної допомоги. Реалізувати це можна так. Після працевлаштування фізособи на роботу вона пише заяву з проханням виплатити їй благодійну допомогу у зв’язку, наприклад, із сімейними обставинами. На її підставі видається наказ по Підприємству і здійснюється безпосередньо виплата грошей.
При цьому згідно з пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.
Тож, для 2026 року гранична неоподатковувана сума нецільової допомоги дорівнює 4660 грн. Відповідно із цієї величини не потрібно утримувати ані податку на доходи, ані військового збору.
У додатку № 4ДФ виплату такої допомоги показують із ознакою доходу «169» (див. категорію 103.25 ЗІР).
Нараховувати єдиний внесок на таку допомогу також не потрібно. Підтверджують це й податкові органи в категорії 201.03 ЗІР:
Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування єдиного внеску. |
Із 00:00 24 жовтня до ранку 26 жовтня 2026 року ДПС проводитиме технічні роботи, через які можливі тимчасові обмеження в роботі окремих податкових сервісів. Тому платникам варто заздалегідь спланувати подання звітності та виконання інших податкових обов’язків. Якщо через технічні збої в Електронному кабінеті виникнуть проблеми, зверніть увагу на гарантії, передбачені п. 42-1.10 ПКУ

Із 22:00 23 жовтня до 08:00 26 жовтня 2026 року реєстри Мін’юсту тимчасово не працюватимуть через планове технічне обслуговування. Через це частина послуг у Дії та ЦНАПах також буде недоступною, зокрема реєстрація, зміна чи закриття ФОП і ТОВ, отримання окремих довідок, а також послуги, пов’язані з військовим обліком і бронюванням

У разі зміни місцезнаходження роботодавця, що призводить до переходу на облік до іншого податкового органу, важливо правильно визначити, куди подавати Звіт про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Звітність подають до контролюючого органу за основним місцем обліку платника внеску. Розглянемо, яке правило діє в разі зміни адміністративного району протягом бюджетного року

Сплата єдиного внеску за себе фізичними особами – підприємцями (без найманих працівників), які проводять господарську діяльність з продажу підакцизних товарів, здійснюється з 01 жовтня 2025 року без змін – у межах від мінімального страхового внеску до страхового внеску, обчисленого з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску

Закон №4903 запроваджує в Україні правила DAC7 та новий порядок оподаткування доходів із цифрових платформ. У ДПС повідомили, що змінилося вже з 23 жовтня 2026 року, які правила запрацюють з 1 січня 2027 року, як оподатковуватимуть доходи від оренди, продажів на маркетплейсах і надання послуг, які обов’язки матимуть цифрові платформи та як працюватиме автоматичний обмін податковою інформацією

Кабмін просуває зміни до законодавства щодо вдосконалення корпоративного управління державними підприємствами та акціонерними товариствами. Законопроєкт № 16125 комітет Верховної Ради 23 жовтня 2026 року рекомендував прийняти за основу. Документ передбачає розширення повноважень наглядових рад, запровадження профілів і матриць компетенцій їхніх членів, посилення внутрішнього контролю, управління ризиками та аудиту. Також пропонують уточнити правила діяльності наглядових рад і рад директорів, погодження значних правочинів та правочинів із заінтересованістю

Втратили або викрали КОРО чи розрахункову книжку? У таких випадках суб’єкту господарювання потрібно своєчасно повідомити податкову та, за наявності підстав, скасувати реєстрацію. Розглянемо, у яких випадках скасовують КОРО, куди подавати заяву та які строки потрібно дотримати

Українці, які проживають на територіях активних бойових дій або в межах 50 км від фронту чи держкордону, зможуть отримати 19 400 грн зимової допомоги. Виплата передбачена для вразливих категорій населення, зокрема пенсіонерів, людей з інвалідністю, ВПО, багатодітних та одиноких батьків, а цього року програму поширять і на мешканців багатоквартирних будинків. Прийом заявок з 1 вересня до 30 жовтня 2026 року, а подавати їх залежно від переліку громади потрібно через ПФУ, ЦНАП або орган місцевого самоврядування

Якщо член фермерського господарства уклав трудовий договір і роботодавець сплачує за нього ЄСВ, він втрачає статус платника ЄСВ. У такому разі потрібно подати заяву за формою №7-ЄСВ та знятися з обліку відповідно до Порядку №1162

Законопроєкт №16051-1 про оподаткування міжнародних посилок був опублікований в «Голос України». Під час розгляду депутати також підтримали поправку, яка передбачає зниження ставки ПДФО для доходів від оренди житла з 18% до 5% і вона увійшла у фінальний текст закону. Водночас військовий збір у розмірі 5% зберігається

Із 23 жовтня 2026 року набирає чинності Закон №4833-IX, який змінює правила виконавчого провадження та передбачає цифровізацію окремих процедур. Зокрема, після повного погашення боргу за визначених законом умов арешт коштів на рахунках зможуть знімати автоматично, без окремого звернення боржника до виконавця. Закон також змінює правила стягнення на єдине житло, передбачає додаткові гарантії для військовослужбовців і боржників за комунальні послуги на територіях активних бойових дій та ТОТ

Перехід на зимовий час – не лише зміна стрілок годинника, а й випробування для організму працівників. Зміна світлового дня може впливати на працездатність, уважність і безпеку, тому роботодавцям варто заздалегідь подбати про адаптацію трудового процесу до нових умов

ДПС оприлюднила Інформаційний лист № 4/2026 із практичними роз’ясненнями щодо оподаткування майна та активів, знищених, пошкоджених або втрачених унаслідок бойових дій. У документі розглянуто нарахування ПДВ, списання основних засобів і товарів, підтвердження форс-мажорних обставин, сплату майнових податків та акцизу. Також наведено роз’яснення щодо обліку дебіторської й кредиторської заборгованості та відстрочення податкових зобов’язань

Під час списання заборгованості фізичної особи, за якою минув строк позовної давності, юридичні особи та ФОП мають правильно відобразити суму в додатку 4ДФ або ФІЗ-4ДФ. Ознака доходу залежить від розміру списаної заборгованості: якщо вона перевищує встановлений поріг, застосовують ознаку «107», а якщо не перевищує – «194». Розглянемо, як заповнити звітність і хто сплачує ПДФО з такого доходу

6 жовтня 2026 року, за оприлюдненою інформацією, Головнокомандувач ЗСУ видав наказ №423, яким затверджено інструкцію щодо організації перебування мобілізованих осіб у ТЦК та навчальних центрах. Документ охоплює порядок приймання людей, забезпечення їхніх потреб і дотримання прав

Під час подання Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю важливо правильно зазначити його номер. Нумерація здійснюється в хронологічному порядку в межах одного звітного періоду незалежно від типу Звіту – «Звітний», «Звітний новий» чи «Уточнюючий». При цьому нумерація не продовжується в наступному кварталі

Кабмін змінив правила доступу до укриттів у закладах освіти: постанова від 15.10.2026 № 1288 обмежує перебування сторонніх осіб у захисних спорудах дитсадків і шкіл. У дитсадках укриття призначені виключно для дітей та працівників, а під час очного навчання в школах – для учнів і вчителів. Водночас доступ інших громадян до шкільних укриттів можливий за окремим рішенням місцевої влади, за умови наявності вільної площі, розмежування приміщень і гарантування безпеки дітей. Розглянемо, хто може користуватися укриттями в закладах освіти та за яких умов допускають сторонніх осіб
