Відома аудитор та податковий консультант Олена Макеєва повідомила про свої інсайти про скасування обов’язкових актів виконаних робіт.
Вона нагадала, що 24.02.2026 ВРУ ухвалила закон за законопроєктом №14023 (стан проходження: «готується на підпис»). Ідея змін – спростити оформлення первинних документів при наданні послуг:
у певних випадках реквізити зі сторони замовника (посада/ПІБ/підпис відповідальної особи) можуть бути необов’язковими. Але якщо це прямо передбачено письмовим договором. Поки закон не підписано Президентом і не опубліковано, застосовувати його як «нове правило гри» передчасно.
Олена Макеєва нагадала, що ще в 2015 році, за часів її роботи в Мінфіні, було зроблене застосування інвойсу як єдиного первинного документа. Але на практиці і досі акт виконаних робіт залишається стандартом для багатьох компаній та бухгалтерів.
Вона висловила свою професійну думку, чому ця норма ще довго не стане масовою практикою:
Письмова форма договору не є обов’язковою для більшості господарських операцій. Відмова від актів автоматично змушує бізнес переходити на письмові договори. По часу це точно довше, ніж підписати автоматично складений в бухгалтерській системі акт у ЕДО/ЄЦП.
Замість акта виконаних робіт контролюючий орган буде вимагати надати письмовий договір. Тобто, маємо зміщення акценту (або форми) та переміщення ризику на договірну роботу.
Бухгалтеру доведеться контролювати якість і повноту договорів. З досвіду, відомої аудиторки – до договірної роботи бухгалтери вкрай рідко залучаються
Норма не працює «за замовчуванням». Її треба вбудувати в договір:
- чітко прописати порядок документування;
- строки заперечень;
- критерії прийняття тощо.
Практика податкових перевірок не змінюється:
- факт надання послуг треба довести за принципом превалювання сутності над формою;
- для ПДВ – ще й «першу подію».
Для «нематеріальних» послуг (консалтинг, маркетинг, ІТ) інвойс без підпису замовника часто виглядає як слабка доказова база. Відповідно, доведеться збирати додаткові підтвердження (deliverables, звіти, листування тощо).
Є обмеження/винятки (зокрема операції з публічними коштами та окремі спеціальні договори) – там укладання та підписання актів залишаються як стандарт.
Акт виконаних робіт – це не лише бухгалтерія. Це доказ приймання в господарських спорах:
- якість;
- обсяг;
- строки;
- підстава для оплати/штрафів.
Внутрішні контролі (СВК):
- акт часто є тригером для погодження, оплати, закриття замовлення/проєкту. Прибрати акт означає переробити процедури й матрицю відповідальності.
Фактор контрагента:
- навіть якщо виконавець готовий, замовник може вимагати акта (банки, аудитори, грантодавці, групові політики).
Cut-off і періодизація:
- акт зазвичай фіксує період/обсяг послуг. Без нього зростає ризик помилок у витратах, зобов’язаннях та резервах.
Ризик шахрайства/фіктивності:
- односторонній документ без приймання замовником підвищує комплаєнс-ризик. Компанії з зрілим СВК частіше залишать акт або «acceptance» в іншій формі.
Поки не сформується практика застосування (перевірки/суди/роз’яснення), більшість бухгалтерів обере консервативний шлях: акт + додаткові докази.
Вона додає:
Кожного разу повторюю: жоден закон ніколи не буде прописаний ідеально. Набагато важливіше – трактування та застосування законодавчих норм.
Чому це працює в країнах ЄС, а у нас – поки ні?
Відповідь очевидна – вимогу «ідеалізації» первинних документів формує ДПС України. І хоча Олена Макеєва вже бачить позитивну тенденцію – у перевірках усе частіше дискутують про суть, а не про форму, – від «форми заради форми» мало хто відмовився.
Джерело: Олена Макеєва
Читайте більше:
Акти без підпису замовника: новий закон прийнято!
Акти без підпису замовника: що зміниться в обліку послуг та ПДВ
Вимога паперових актів при електронному документообігу: чи законно
Нові правила актів на послуги: хто виграє, а кому нічого не зміниться
Обов'язкові реквізити акта наданих послуг зміняться: Закон прийнято у ІІ читанні
