
Заступник голови НААУ Валентин Гвоздій пояснює наступне.
Перше, що треба зробити, це відділити випадки, коли AML справді застосовується до адвоката, від іншої правничої роботи.
Обов’язки субʼєкта первинного фінансового моніторингу виникають не завжди, а лише коли адвокат (за договором про правничу допомогу):
- бере участь від імені або за дорученням клієнта у фінансовій операції чи допомагає планувати або здійснювати операції, прямо перелічені в Законі України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (нерухомість, управління активами/рахунками, створення та управління юрособами, залучення коштів для них тощо).
Якщо такої участі немає, то й обов’язків за спеціальним законом не виникає. На це ще у 2021 році звертала Рада адвокатів України у своєму рішенні від 03.07.2021 №51.
Тоді ж, адвокатам нагадали про винятки, важливі саме для конфіденційності. Можна не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри, коли адвокат надає послуги щодо:
- захисту клієнта:
- представляє його інтереси у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів;
- надає консультації щодо захисту та представництва клієнта.
Це означає необхідність чітко кваліфікувати послугу і встановити її зв’язок із транзакцією.
Державне регулювання і нагляд за виконанням AML-вимог адвокатами, адвокатськими бюро та об’єднаннями здійснює Мін’юст. При цьому, в силу законодавства, адвокати зобов’язані у встановленому Мінʼюстом порядку своєчасно й у повному обсязі подати достовірну інформацію та/або документи, потрібні для нагляду й перевірки виконання вимог законодавства у сфері фінмоніторингу.
Але при цьому, відомство не отримує доступ до адвокатської таємниці, оскільки не належить до суб’єктів, яким вона може розкриватися.
Також у Законі України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплено важливу юридичну «опору»:
- подання інформації у випадках, передбачених AML-законодавством, до спеціально уповноваженого органу у сфері фінмоніторингу та до держателя Єдиного державного реєстру не є порушенням адвокатської таємниці;
- за такі дії в межах закону адвокат не несе відповідальності.
Тобто, законодавство допускає розкриття лише в чітко визначених випадках і чітко визначеним адресатам.
Найризикованіше для конфіденційності починається там, де запит стосується даних клієнта.
У рішенні РАУ від 15-16.12.2023 №123 було підкреслено, що гарантії захисту адвокатської таємниці поширюються, зокрема, на:
- матеріали належної перевірки клієнта (ідентифікація/верифікація, дані про структуру власності);
- частини внутрішніх перевірок із такими даними;
- інформацію про фінансові операції клієнтів.
Якщо ці матеріали запитуються як «документи для нагляду», відповідь має будуватися так, щоб не відкривати зміст таємниці.
Також контроль реалізується у формі звітності (форма №1-фінмон). Це адміністративна подача інформації у встановлений строк, у визначеному форматі та з технічними вимогами (електронна форма, КЕП, подання до відповідного міжрегіонального управління Мінʼюсту).
Її логіка не в тому, щоб розкривати справи клієнтів, а в тому, щоб підтвердити виконання формального обов’язку субʼєкта первинного фінансового моніторингу.
Отже, якщо AML-вимоги виконуються на рівні процедур (вчасно стати на облік, мати внутрішні правила, подавати звітність, фіксувати виконання вимог), то адвокатська таємниця захищається на рівні змісту:
дані клієнта і його операцій не виносяться у взаємодію з державою, якщо немає прямої норми закону, яка дозволяє таке розкриття.
Для того, щоб розвести законні вимоги фінмоніторингу і непорушну для адвоката конфіденційність необхідно чітко розуміти:
- коли ти взагалі стаєш субʼєктом первинного фінмоніторингу;
- які обов’язки виконуються як організаційні й технічні;
- які дані не можуть виходити назовні, бо це адвокатська таємниця.
Джерело: НААУ
Читайте більше:
Дроблення бізнесу: ознаки, ризики та наслідки
Новий Порядок фінмоніторингу та старт е-кабінету СПФМ з 02.02.2026
Підприємець приймав оплату через WebMoney – справу передано до суду
Увага! НБУ посилює фінмоніторинг щодо виявлення компаній-оболонок банками
Фінмоніторинг по-новому: авторизація, коригування даних та подання повідомлень через е-кабінет СПФМ




















