
Європейська Бізнес Асоціація провела опитування щодо актуальних потреб у пом’якшенні валютних обмежень.
Найбільш актуальними потребами бізнес визначив:
- виплату дивідендів (в тому числі накопичених до 2023 року);
- погашення зовнішніх кредитів;
- збільшення лімітів по корпоративних картках.
Механізм «стимулюючої лібералізації»
Більшість опитаних компаній (83%) наразі не користується механізмом «стимулюючої лібералізації» та не планує цього робити, тоді як 10% лише планують, і тільки 7% вже його застосовують.
Щодо обсягів коштів, залучених або запланованих до кінця 2025 року, 86% респондентів не здійснювали таких операцій, проте серед тих, хто користується механізмом, по 7% компаній оперують від 500 тис. до 1 млн євро або понад 2 млн євро.
У планах на 2026 рік зберігається подібна тенденція:
- 83% бізнесу не планують використання механізму;
- 7% розглядають обсяг до 100 тис. євро;
- 7% орієнтуються на понад 2 млн євро;
- 3% планують операції в межах 500 тис. – 1 млн євро.
Виплата дивідендів нерезидентам
47% компаній вважають актуальною потребу у виплаті дивідендів за період до 2023 року (з них 33% – надзвичайно актуальною). У 2024 році 69% компаній вважали актуальною потребу у можливості виплати дивідендів за період до 2024 року.
Задовільні графіки виплат:
- більше 2 млн євро/квартал (20%);
- 100 тис. – 2 млн євро/квартал (30%).
Виплата позик нерезидентам («старі» борги)
Порівняно з 2024 роком (51%), у 2025 році частка компаній, для яких актуальна виплата позик нерезидентам, зросла до 60% (для 43% – надзвичайно актуальна). При цьому:
- найбільш затребуваним є діапазон 100 тис. – 2 млн євро/квартал (53%);
- 10% респондентів потребує можливості виплачувати понад 2 млн євро щокварталу.
Збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України
70% компаній потребують збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України:
- 60% – актуально, але не критично;
- 10% – надзвичайно актуально).
У 2024 році потребу в підвищенні лімітів за гривневими корпоративними картками декларували 79% компаній.
Оптимальні ліміти:
- 150–500 тис. грн/місяць (50%);
- 500 тис. – 1 млн грн/місяць (17%).
Оплата за імпортні товари, поставка яких була здійснена до 23.02.2021
Питання оплати імпортних товарів і послуг, поставлених до 23.02.2021, у 2025 році стало більш гострим:
- частка компаній, для яких воно є актуальним, зросла з 25% у 2024 році до 40% у 2025 році (із них для 17% – надзвичайно актуально, для 23% – актуально, але не критично).
Затребувані ліміти:
- 100–500 тис. євро (23%);
- 500 тис. – 2 млн євро (13%).
Це питання охоплює, як товари, так і послуги (до 23.02.2021), а для проведення розрахунків – зокрема й за імпортною заборгованістю 2022 року – бізнес готовий використовувати власні валютні накопичення.
Повернення заставної вартості контейнерів
Питання повернення заставної вартості контейнерів залишається нішевим:
- для 93% респондентів воно неактуальне;
- ті 7%, що мають таку потребу (хоч і не критичну), вказують на достатність ліміту в межах 100–500 тис. євро.
Перекази за кордон за операціями з експорту товарів (штрафи, пеня тощо)
Натомість, можливість сплати штрафних санкцій за експортними операціями є актуальною для 43% компаній (зокрема, для 10% – надзвичайно), до того ж більшості респондентів для закриття таких ризиків вистачило б ліміту на рівні 2–5% від суми контракту.
Дозвіл на завершення валютного нагляду шляхом взаємозаліку
Потреба у завершенні валютного нагляду шляхом взаємозаліку залишається високою – 63% (для 20% – надзвичайно актуальною, для 43% – актуальною, але не критично).
У 2024 році ця потреба була актуальною для 73%.
Достатні ліміти:
- до 100 тис. євро/місяць (23%);
- 100 тис. – 1 млн євро/місяць (20%);
- більше 1 млн євро/місяць (13%).
Компанії вказують на ризик штрафних санкцій через брак гарантій з боку податкової, пропонуючи механізми спрощення для зниження адміністративного тиску.
Граничний строк за операціями з експорту/імпорту товарів
У цьому контексті бізнес пропонує не лише подовжити строки повернення виручки (зокрема для зернових), а й звільнити експортерів від сплати пені за порушення, спричинені логістичними перепонами у 2023 році.
Купівля іноземної валюти для виконання зобов’язань незалежно від наявних коштів
Можливість купувати іноземну валюту незалежно від наявних коштів залишається стабільно важливою для бізнесу: цю потребу декларують 80% респондентів (із них 37% – як надзвичайно актуальну), що підтверджує стійкий тренд 2024 року (79%).
У розрізі бажаних лімітів:
- половина компаній (50%) орієнтується на діапазон від 100 тис. до 2 млн грн на місяць;
- 27% потребують від 2 до 5 млн грн;
- для 7% необхідні обсяги перевищують 45 млн грн.
Додатково, компанії наголошують на таких необхідних заходах в контексті валютної лібералізації:
- Уточнити законодавство, щоб уникнути дискримінації при виплаті дивідендів для компаній, які пройшли реорганізацію (перетворення з АТ у ТОВ).
- Дозволити перекази за товари та послуги без документального підтвердження в межах 400 тисяч гривень, що суттєво зменшить адміністративне навантаження на бізнес і банки.
- Надати можливість представництвам здійснювати перекази на користь материнських компаній (до 1 млн євро/місяць) та сплачувати податки іноземним юрисдикціям (до 30 тис. євро/рік).
- Скасувати заборону на розрахунки за наданими гарантіями та операціями з хеджування валютних ризиків.
- Дозволити виконання зобов’язань за договорами поруки (оренда), погашення заборгованості за імпорт 2022 року та послуги/гарантії до 23.02.2021, а також сплату прострочених відсотків за позиками перед материнськими структурами.
Опитування проводилося з листопада 2025 року по січень 2026 року серед членських компаній Європейської Бізнес Асоціації. Участь в опитуванні взяли 30 компаній.
Джерело: Європейська Бізнес Асоціація
Читайте більше:
ФРУ та регулятори узгоджують подовження строків ЗЕД-розрахунків
Дивіденди резидента Дія Сіті: як оподатковуються виплати за 2023–2024 роки
Чи можна отримати дивіденди за 2025 рік, якщо внесок до СК зроблено у 2026
НБУ пом’якшив валютні обмеження: що змінюється для бізнесу з 14 січня 2026 року
Процес отримання бізнесом авторизацій на провадження митної брокерської діяльності активно триває



















