
ГУ ДПС у Полтавській області повідомляє: контролюючим органом було проведено фактичну перевірку за результатами якої складено акт та встановлено порушення вимог:
- пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- підпунктів 20.1.6, 20.1.10, пункту 85.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:
- у сумі 1 592 307,77 гривень.
ТОВ оскаржило податкове повідомлення-рішення до суду.
Колегія суддів апеляційного суду підтримала позицію контролюючого органу.
Перевіркою встановлено проведення позивачем розрахункової операції без застосування РРО/ПРРО, без видачі розрахункового документу встановленого зразка (відсутній QR-код). Також зафіксовано порушення порядку обліку товарно-матеріальних цінностей:
- за місцем їх реалізації та реалізація товару не облікованого в установленому порядку;
- не надання посадовим особам всіх документів пов’язаних з предметом перевірки (банківських виписок, документів щодо обліку товарно-матеріальних цінностей, договорів, тощо).
Апеляційний суд врахував висновки Верховного Суду (далі – ВС), викладені у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23.
ВС зазначив, що єдиною підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 ПКУ, є отримана в установленому порядку інформація від визначених законом суб’єктів – державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Відтак, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 ПКУ, який містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у перший день перевірки, представнику позивача вручено вимогу надати 26.08.2024 документи, зокрема: дані щодо обліку товарних запасів у порядку визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей, виписки банків, договори на обслуговування РРО з сервісними центрами та інші.
Платник надав документи 29.08.2024, але не у повному обсязі – без:
- банківських виписок;
- документів щодо обліку товарно-матеріальних цінностей;
- договорів.
Також податковим органом встановлено та не спростовано в суді позивачем, що фіскальні чеки на операції продажу товарів під час фактичної перевірки не містили QR-код, що підтверджується витягами з бази Системи обліку даних РРО.
Апеляційний суд врахував і позицію ВС в постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21:
недолік реквізиту у фіскальному чеку не тотожний його повній відсутності. Відсутність обов’язково реквізити (зокрема QR-коду) означає, що документ не може вважатися розрахунковим згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13.
Сукупність встановлених обставин стала підставою для ухвалення П’ятим апеляційним адміністративним судом постанови від 23.10.2025 у справі №420/31768/24 на користь контролюючого органу.
Джерело: ДПС
Читайте більше:
ФОП без РРО: коли можна працювати без ризику штрафів
РРО чи ПРРО: переваги та недоліки, практичні поради щодо вибору
Кому з ФОП дозволено працювати без платіжного терміналу у 2026 році
Який штраф загрожує ФОП 1 групи у 2026 році за відсутність платіжного термінала
ПРРО та платіжний термінал для ФОП 1 групи з 1 січня 2026 року: міфи та реальність



















