Допомога на лікування та реабілітацію без податкових наслідків

1. Варіант №1. Допомога на лікування та медобслуговування за пунктом 165.1.19 ПКУ
2. Варіант №2. Цільова благодійна допомога на лікування за пунктом 170.7.4 ПКУ
3. Варіант № 3. Допомога особам постраждалим від агресії РФ за пунктом 165.1.54 ПКУ
4. Висновки

Сьогодні говоритимемо про лікування та реабілітацію фізичних осіб – як найманих працівників та не працівників.

Отже, ми поговоримо:

1. як допомогти без податкових наслідків;
2. у якій сумі можна допомогти;
3. які документи потрібні;
4. як правильно прозвітувати.

Розглянемо три варіанти допомоги, коли підприємство хоче допомогти на лікування, реабілітацію чи медичне обслуговування:

1) пп. 165.1.19 ПКУ. Це є допомога на лікування і медобслуговування, яку надає роботодавець своєму працівнику, або ж надає благодійна організація фізичній особі;

2) пп. «а» пп 170.7.4 ПКУ. Мова йде уже про цільову допомогу на лікування або реабілітацію. І ось тут можна допомогти як працівнику, так і абсолютно будь-якій фізичній особі. Тобто не працівнику.

3) пп. «в» пп. 165.1.54 ПКУ та пп. «а» пп. 170.7.8 ПКУ. Неоподатковувана сума (вартості) благодійної допомоги, що може бути виплачена (надана) певним категоріям фізосіб протягом дії воєнного стану. У пп. 165.1.54 ПКУ – говориться кому ми допомагаємо, а у пп. 170.7.8 ПКУ – у якій сумі можемо допомогти і на що саме, на які цілі.

Кожен з цих варіантів, розглянемо детальніше.

Варіант №1. Допомога на лікування та медобслуговування за пунктом 165.1.19 ПКУ

У пп. 165.1.19 ПКУ йде мова:

Отже, для пп. 165.1.19 ПКУ потрібно врахувати такі нюанси:

1. Надавачем допомоги може бути або роботодавець, або благодійна організація.

2. Допомога надається на лікування або медобслуговування, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медпризначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю.

«У тому числі» означає, що може бути не тільки це.

Кому ми можемо допомогти?

Членам сім'ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї першого ступеня споріднення є батьки, чоловік або дружина, а також діти фізичної особи, у тому числі усиновлені (пп. 14.1.263 ПКУ).

3. Може надаватись у вигляді коштів або майна (послуг). Тобто не лише конкретно ліки купили і передали, а також і надання грошей.

4. Обмежень по сумі не існує. Немає значення, де проводять лікування – в Україні чи за кордоном (роз’яснення в ЗІР, категорія 103.02).

5. Наявні документи, що підтверджують цільовий характер надання коштів на оплату лікування та медобслуговування у разі здійснення передоплати за такі послуги або ж факт надання цих послуг, якщо здійснюється післяплата. Тобто роботодавець може надати кошти, які використовує працівник, а далі надає документальне підтвердження. Або ж працівник, найчастіше так буває, уже поніс витрати, надає ці всі підтверджуючі документи, пише заяву роботодавцю, а роботодавець відшкодовує ту суму, яка вказана в документах.

Які це можуть бути документи?

Це можуть бути:

1. документи, що підтверджують потребу фізособи у лікуванні та медичному обслуговуванні (наприклад, наявність та характеристика хвороби, травми, отруєння, патологічного стану). Зокрема, довідки, виписки з амбулаторних карт, рецепти, рахунки-фактури медустанов, договори на медичне обстеження тощо;
2. документи, які ідентифікують постачальника та одержувача послуг, їх обсяги і вартість. Це можуть бути договори, платіжні, розрахункові документи, акти наданих послуг тощо;
3. інші відповідні документи залежно від необхідного лікування та медичного обслуговування хвороби та стану.

Копії таких підтвердних документів мають бути надані надавачу допомоги разом із заявою довільного характеру про надання допомоги

6. Без ЄСВ – не входить до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5). А отже, і в Додатку Д1 Об'єднаної звітності не показуємо.

7. У Додатку 4ДФ – показуємо з ознакою 143.

Варіант №2. Цільова благодійна допомога на лікування за пунктом 170.7.4 ПКУ

Норма звучить так:

Отже, це є цільова благодійна допомога на лікування. Одночасно мають виконуватися такі вимоги:

1. Благодійником є фізична чи юридична особа – резидент України. Ми говоримо про те, що благодійником є наша юридична особа, яка допомагає. Тобто перший критерій виконано.

2. Виплата допомоги на лікування здійснюється безпосередньо закладу охорони здоров’я. Фізособа цільову благодійну допомогу «на руки» не отримує – ми платимо закладу.

3. Допомога на лікування надається для компенсації вартості платних послуг з лікування, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю).

Не можна надавати таку допомогу (а у випадку надання вона буде оподатковуватися) на:

1. косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);
2. водолікування та геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями;
3. лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;
4. аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування);
5. операції з переміни статі;
6. лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування);
7. лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
8. придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Можна – на придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які включені до переліку життєво необхідних. Для цього за орієнтир можна брати Національний перелік основних лікарських засобів, затверджений постановою Кабміну від 25.03.2009 №333.

4. Допомога надається на лікування:

1. платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Це означає, що неважливо, ким є фізична особа – ми по відношенню до неї можемо і не бути роботодавцем. У цьому випадку ми можемо допомагати будь-кому – будь-якій фізичній особі або члену сім’ї першого ступеня споріднення цієї особи,
2. особи з інвалідністю, дитині з інвалідністю або дитині, у якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю, дитини-сироти, напівсироти, дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини, дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав.

Тобто одержувач цільової допомоги на лікування чи реабілітацію не обов’язково має бути працівником підприємства – це може бути стороння особа

5. Сума теж не обмежується. Обмежень, як і в попередньому виді допомоги, немає.

6. Підставою для надання допомоги є заява фізичної особи із проханням оплатити лікування або придбати необхідні ліки. До заяви додається рахунок-фактура закладу охорони здоров’я на оплату медичних послуг.

7. ЄСВ не виникає. Це не фонд оплати праці, нічого не виникає. А якщо ми платимо взагалі не працівникові, то питання ЄСВ навіть не постає.

8. У Додатку 4ДФ показуємо з ознакою доходу «169».

9. Допомогу слід використати протягом 24 місяці, наступних за місяцем отримання. Протягом цього строку допомога має бути використана на цю фізичну особу. Тобто нам має повернутись документальне підтвердження, що кошти освоєні і пацієнтом була саме ця особа. Якщо цього не відбулося, така сума включається до оподатковуваного доходу за підсумками річного декларування, і тоді фізична особа сплачує ПДФО та військовий збір.

Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до ДПС із заявою про продовження строку використання цільової допомоги на лікування чи реабілітацію, зазначивши обставини, через які неможливо використати кошти у 24-місячний строк (пп. 170.7.6 ПКУ).

Варіант № 3. Допомога особам постраждалим від агресії РФ за пунктом 165.1.54 ПКУ

Кому може надаватися допомога?

Здебільшого це особи, що постраждали від рф. Але більш детально дивимося на пп. «а», «б», «в» пп. 165.1.54 ПКУ.

На виконання кожного з цих пунктів у нас є пп. 170.7.8 ПКУ, де описано на що саме. Крім того, є ще дві постанови Кабміну:

1. постанова Кабміну від 26.11.2014 №653 «Про затвердження переліку потреб, сума (вартість) благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб» (далі – Постанова №653). Відповідно до пп. 170.7.2 ПКУ та пп. «б» пп. 170.7.8 ПКУ,
2. постанова Кабміну від 24.02.2016 №112 «Про затвердження переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб» (далі – Постанова №112). Відповідно до абзацу другого пп. «а» пп. 170.7.8 ПКУ.

Висновки

1. Якщо стоїть питання допомогти фізичній особі, суб'єкт господарювання, що допомагає, виступає податковим агентом.
2. На податкового агента, що виплачує дохід фізичній особі, лягає обов’язок прозвітувати, і, якщо необхідно, утримати податок. Якщо цього не буде зроблено, саме податковий агент нестиме відповідальність.
3. За пп. 165.1.19 ПКУ допомогти можемо ми лише найманому працівнику. Або якщо ми благодійна організація, то можемо будь-якій фізичній особі. І ось тут ми можемо допомогти грошима або ж ліками. Документи нам мають дати після або ж ми видаємо кошти авансово і ми очікуємо на обіцяні підтвердні документи.
4. Пп. 170.7.4 ПКУ. Ми допомагаємо фізичній особі. Уже неважливо, це найманий працівник чи ні. Це може бути будь-яка фізична особа. Але мінус цієї норми в тому, що гроші (тут тільки гроші) можуть бути переведені в заклад охорони здоров’я. І далі є 24 місяці на те, щоб освоїти цю допомогу. Якщо неможливо, фізична особа повідомляє ДПС і просить продовження строку.
5. І перша, і друга допомога не обмежується у сумі взагалі. Мають бути підтверджуючі документи, про які ми говорили у статті вище.
6. Пп. 165.1.54 ПКУ – це здебільшого допомога, у тому числі, яка може бути медичною. Надається особам, які постраждали від рф. Дивимося більш глибше, хто це і що це. І обмеження по сумі визначені у пп. 170.7.8 ПКУ, але в певних моментах дані обмеження – дуже великі і їх абсолютно достатньо для того, щоб ними скористатися. Ці пункти працюють в парі із постановами Кабміну – №653 та №112.

Читайте більше:

Надання матеріальної допомоги: зразки заяви та наказу

Матеріальна допомога працівникам: розрахунок та обмеження

Безповоротна фінансова допомога: нюанси оподаткування та обліку

Ризики надання працівникові допомоги на лікування без висновку лікаря

Матеріальна допомога працівнику: що з ПДФО, ВЗ, ЄСВ та як заповнити зарплатну звітність

Нецільову матдопомогу мобілізованому можна надати, навіть якщо це не прописано в колдоговорі