МЗП і ПМ 2026 – цифри, що змінять життя українців! Ворог у комп’ютері: Рада готує заборону шкідливого ПЗ. Підсумки тижня 20.10-24.10.2025

1. Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум-2026: скільки закладено в бюджеті
2. Мінфін оновлює стандарти бухобліку для відображення втрат від збройної агресії рф
3. Послуги без актів і підписів: бізнесу дозволять працювати простіше
4. Ворог у комп’ютері: Рада готує заборону шкідливого ПЗ»
5. Комплексні перевірки-2026: що потрібно знати бізнесу
6. Новий Реєстр великих платників-2026: кого включили ДПС
7. Законопроєкт про Е-аудит подадуть до ВР до 1 грудня
8. Війна триває: Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію

Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум-2026: скільки закладено в бюджеті

22 жовтня Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт Держбюджету-2026 (№14000). За документ проголосували 256 народних депутатів. Тож уже відомо, якими показниками планує жити країна наступного року.

Найбільше бухгалтерів цікавить, якою буде мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум та інші базові величини, що впливають на розрахунок податків, внесків і соціальних виплат.

Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року:

1. у місячному розмірі – 8 647 грн (зросте на 647 грн, нині – 8 000 грн);
2. у погодинному розмірі – 52 грн (зросте на 4 грн, нині – 48 грн).

Розрахункова мінімальна зарплата для судових рішень залишиться на рівні 1 600 грн.

Прожитковий мінімум з 1 січня 2026 року:

1. загальний показник – 3 209 грн (на 89 грн більше, ніж у 2025 році – 3 120 грн);
2. для працездатної особи – 3 328 грн (на 300 грн більше, ніж у 2025-му – 3 028 грн).

Але це лише верхівка айсберга. Від мінімалки та прожиткового мінімуму залежать десятки інших показників: податкові ліміти, єдиний внесок, допомоги, лікарняні, штрафи та соціальні виплати.

Розміри єдиного податку для ФОП різних груп:

1. єдиний податок для І групи у 2026 р. становитиме 332,8 грн/міс;
2. єдиний податок для ІІ групи у 2026 р. – 1 729,40 грн/міс.

Розміри військового збору для «єдинників» І, ІІ та IV груп:

1. військовий збір ФОП І, ІІ та IV груп у 2026 р. – 864,70 грн/міс.

Ліміти доходів для «єдинників» на 2026 рік:

1. для 1 групи (167 МЗП) – 1 444 049 грн;
2. для 2 групи (834 МЗП) – 7 211 598 грн;
3. для 3 групи (1167 МЗП) – 10 091 049 грн.

Ці показники сталі та протягом року не змінюються. Вони фіксуються станом на 01.01.2026 року.

Ми підготували багато аналітичних матеріалів про ключові зміни, які випливають із Держбюджету-2026. А також на платформі уже доступні оновлені довідники-2026 з усіма базовими показниками за проєктом бюджету – зручні таблиці та актуальні чек-листи з розрахунковими величинами для бухгалтерів

Мінфін оновлює стандарти бухобліку для відображення втрат від збройної агресії рф

Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу, який пропонує внести зміни до кількох нормативних актів з бухгалтерського обліку:

1. Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291;
2. Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92;
3. Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879.

Зміни стосуються відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності втрат і збитків, завданих унаслідок збройної агресії російської федерації, а також обліку операцій, пов’язаних з орендою, основними засобами та нематеріальними активами.

План рахунків бухгалтерського обліку

Підприємства отримають можливість самостійно вводити нові рахунки третього порядку для обліку активів, які пошкоджені, знищені, викрадені або над якими втрачено контроль, а також для нарахованого зносу, розрахунків із завданих збитків і втрат, до прийняття рішення про списання такого активу.

Крім того, позабалансовий рахунок 07 «Списані активи» отримає новий субрахунок 073 «Невідшкодовані втрати від шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації». На ньому відображатимуться оцінені збитки для цілей подальшого відшкодування. Після отримання рішення про компенсацію сума збитків на субрахунку зменшуватиметься, а в обліку водночас відображатимуться дебіторська заборгованість і дохід.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»

У примітках до фінансової звітності тепер потрібно буде зазначати первісну або переоцінену вартість основних засобів, щодо яких переглянуто строк корисного використання та ліквідаційну вартість для подальшого використання.

Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань

Документ доповнюють уточненнями щодо інвентаризації об’єктів операційної оренди. Здебільшого це косметичні зміни, спрямовані на узгодження термінології.

Документ наразі перебуває на етапі обговорення. Ми відстежуємо зміни та обов’язково повідомимо вас про його подальше ухвалення.

З усіма змінами, які найближчим часом будуть прийняті, а також з питаннями подання звітності за 9 місяців розберемось 31 жовтня на безкоштовному ефірі «Мінфін оновлює бухоблік. Виплати працівникам, податок на прибуток & Звітність по єдиному податку»

Послуги без актів і підписів: бізнесу дозволять працювати простіше

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №14023, який змінює правила оформлення актів наданих послуг. Документ спрямований на спрощення первинного обліку та зменшення бюрократичного навантаження на бізнес. Цей Законопроєкт надає підприємствам право передбачити в договорі спрощений порядок оформлення актів наданих послуг – без обов’язкового підписання з боку замовника. Але лише за двох умов:

1. якщо такий порядок прямо визначено в договорі;
2. якщо послуга вже оплачена у повному обсязі у безготівковій формі.

Іншими словами, якщо договір це дозволяє, бізнес зможе підтверджувати факт надання послуги лише платіжним документом. Це означає, що акти з підписами, печатками та пересиланням документів можуть відійти у минуле, принаймні для тих, хто працює на довірі та прозорих умовах.

Разом із тим, нові правила не застосовуватимуться до операцій, оплачених за рахунок бюджетних коштів – для таких послуг залишаються чинні вимоги до оформлення первинних документів.

Законопроєкт є компромісним і розроблений спільно з представниками бізнесу, Мінфіну та Мінекономіки. Його головна мета – дати підприємствам право вибору:

1. зберігати класичний порядок з актами,

або

1. перейти на спрощену форму, якщо цього потребують сучасні бізнес-процеси.

Це рішення може стати реальним кроком до дерегуляції – коли оформлення документів не забирає більше часу, ніж сама послуга, а підприємці можуть зосередитися на роботі, а не на паперах.

Про зарплату, звітність, облікову політику і резерви будемо говорити 29 жовтня на ефірі «Зарплатні акценти осені - 2025 та підсумований облік робочого часу & Облікова політика, резерви, забезпечення та прибуток». Реєструйтесь безкоштовно за посиланням під відео

Ворог у комп’ютері: Рада готує заборону шкідливого ПЗ»

21 жовтня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, на якому народні депутати розглянули проєкт закону №13505 про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації. Члени Комітету підтримали ініціативу та рекомендували парламенту прийняти законопроєкт за основу після першого читання.

Мета документа – створити правові рамки, які унеможливлять використання програмного забезпечення, що становить загрозу для національної безпеки. Законопроєкт визначає, що таке «ворожий програмний продукт» та «ворожий засіб інформатизації», встановлює критерії для їх віднесення до заборонених і визначає механізм формування відповідних переліків.

Програмний продукт вважатиметься ворожим, якщо його кінцевим бенефіціаром або автором є громадянин держави-агресора чи держави-окупанта, особи з санкційних списків або суб’єкти з цих країн. До ознак також належить власність на програмне забезпечення або вебресурси юридичних осіб, контрольованих такими особами, а також включення продукту до відкритого переліку заборонених програм та комунікаційного обладнання.

Уряд отримує повноваження затверджувати такі переліки, а вести їх буде Держспецзв’язку, при цьому СБУ та НБУ можуть надавати пропозиції щодо включення чи виключення конкретних продуктів. Заборона торкнеться державних органів, суб’єктів критичної інфраструктури, підприємств оборонного призначення та учасників платіжних систем, із певними винятками для розвідувальних органів.

Для бізнесу передбачено поступовий перехідний період: усі заборонені програмні продукти мають бути виведені з експлуатації до 1 січня 2030 року. У разі порушення заборони передбачено фінансові санкції у розмірі 2% від загального річного обороту суб’єкта господарювання.

Бухгалтерам та керівникам компаній радять перевірити використовувані програмні рішення, регулярно відстежувати оновлення переліку заборонених продуктів і за потреби планувати міграцію на безпечне програмне забезпечення. Закон набирає чинності через шість місяців після офіційного опублікування, а положення про санкції почнуть діяти з 1 січня 2030 року.

Комплексні перевірки-2026: що потрібно знати бізнесу

Інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду сформовано проєкт Комплексного плану перевірок на 2026 рік, до якого включено понад 32 тисячі суб’єктів господарювання. Затвердження плану очікується до 14 листопада 2025 року. Відповідно до законодавства, планові заходи здійснюються на основі річних планів органів державного нагляду, а якщо один і той самий суб’єкт включений до планів кількох органів, це стає підставою для проведення комплексного планового заходу.

Щороку органи державного нагляду визначають перелік підприємств для перевірок та вносять їх у систему до 15 жовтня року, що передує плановому. Саме інтегрована система автоматично формує комплексний план, визначаючи, хто підлягає перевірці одночасно з різних органів.

Важливо знати, що суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексної перевірки. Для цього потрібно до затвердження плану – тобто до 14 листопада 2025 року – письмово звернутися до ДРС. Після цього перевірка відбудеться за звичайним річним планом органу нагляду, а внесення змін до вже затвердженого комплексного плану законодавством не передбачено.

Таким чином, бізнесу варто уважно перевірити, чи включений він до проєкту плану, і за потреби вчасно скористатися правом відмови від комплексного заходу. Це дозволить зберегти контроль над процедурою та уникнути одночасних перевірок кількох органів.

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин

Новий Реєстр великих платників-2026: кого включили ДПС

Державна податкова служба України наказом від 17.10.2025 року №1014 затвердила Реєстр великих платників податків на 2026 рік. У документі визначено, які підприємства належатимуть до категорії великих платників і за якими міжрегіональними управліннями ДПС вони закріплюються.

Керівникам головних управлінь ДПС в областях, у Києві та міжрегіональних управлінь по роботі з великими платниками доручено до 5 січня 2026 року забезпечити зняття та взяття таких платників на облік у відповідних територіальних органах податкової, а також проінформувати їх про зміну обліку.

Нагадаємо, що згідно з підпунктом 14.1.24 Податкового кодексу України, до великих платників відносять юридичних осіб або постійні представництва нерезидентів, у яких за останні чотири послідовні звітні квартали обсяг доходу перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, або ж сума сплачених податків і зборів – понад 1,5 мільйона євро.

Затвердження нового Реєстру означає, що частина компаній отримає новий податковий «адресат» – тобто зміниться міжрегіональне управління, яке супроводжує їхню діяльність. Для бізнесу це важливо врахувати під час підготовки звітності та спілкування з податковими органами вже на початку 2026 року.

Законопроєкт про Е-аудит подадуть до ВР до 1 грудня

Законопроєкт про впровадження електронних перевірок або Е-аудиту уряд внесе до Верховної Ради до 1 грудня цього року. За словами Гетманцева, ДПС уже завершує тестування ІТ-системи, яка змінить підхід до податкового контролю в Україні.

Е-аудит – це комплексна система, яка дозволить бізнесу подавати SAF-T файли, автоматично перевіряти правильність заповнення, бачити потенційні ризики та навіть самостійно виправляти їх. Суть у тому, що перевірятимуть лише тих платників, у яких справді є ризики. Якщо ризиків немає – не буде й перевірок.

Крім того, саме через Е-аудит планується запровадити автоматичне відшкодування ПДВ – протягом п’яти днів і без камеральної перевірки. Це означає прозорість дій податкової та гарантію захисту прав доброчесного бізнесу.

Наразі програмне забезпечення вже встановлено у виробниче середовище ДПС. Триває навчання адміністраторів і користувачів, а також тестування ефективності розроблених ризик-тестів.

Як підкреслює Гетманцев, це реальний крок до нової моделі взаємин між державою і бізнесом – коли податковий контроль буде заснований на даних, а не на суб’єктивних оцінках, і коли людський фактор зведено до мінімуму.

Е-аудит – це, фактично, перехід до партнерського підходу, який у світі називають Cooperative Compliance: держава довіряє тим, хто працює прозоро, і зосереджується лише на тих, де справді є ризики.

Війна триває: Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію

21 листопада Верховна Рада України прийняла два закони, які продовжують воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів – з 5 листопада до 3 лютого 2026 року. Це стосується Проєкту закону №14128 від 20.10.2025, який затверджує Указ Президента про продовження строку дії воєнного стану, та Проєкту закону №14129 від 20.10.2025, що затверджує Указ Президента про продовження строку проведення загальної мобілізації.

1. Проєкт Закону про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №14129 від 20.10.2025;
2. Проєкт Закону про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №14128 від 20.10.2025.

Нагадаємо, що це вже 17-й раз, коли парламент приймає рішення з цих питань у поточному скликанні. Закони набирають чинності з 5 листопада і забезпечують правові підстави для продовження воєнного стану та мобілізаційних заходів на всій території України.

Джерело: 7eminar