
Працевлаштування, переведення
14.10.2024
Особливості дистанційної роботи
Законодавство України запровадило регулювання двох форм організації праці: надомної та дистанційної роботи. Обидві форми дозволяють працівнику виконувати обов'язки поза робочим місцем, але мають принципові відмінності

Законом України від 04.02.2021 №1213-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» було запроваджено правове регулювання двох форм організації праці: надомної та дистанційної роботи.
Для того аби в повній мірі охарактеризувати правову природу дистанційної роботи - необхідно навести визначення вказаним поняттям надомної та дистанційної роботи та провести їхню порівняльну характеристику.
Так, відповідно до приписів ст. 60-1 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП):
надомна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця.
Згідно з положеннями ст. 60-2 КЗпП:
дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
З аналізу зазначених положень вбачається, як дистанційна, так і надомна робота передбачають можливість працівника виконувати свої трудові обовʼязки поза робочим місцем.
Тим не менш, принципова відмінність між вказаними формами організації праці полягає в тому, що при надомній роботі за місцем проживання або іншим приміщенням місце роботи такого працівника є фіксованим, що свідчить про те, що під час робочого часу працівник повинен виконувати свої трудові обовʼязки виключно у визначеному між роботодавцем та працівником місці. В той час як при дистанційній роботі – як такого фіксованого місця немає, що вказує на те, що працівник вправі виконувати свої трудові обовʼязки в будь-якому місці.
Ще однією відмінністю між надомною та дистанційною формами організації праці є те, що при надомній роботі працівник зобовʼязаний дотримуватись правил внутрішнього розпорядку підприємства, тобто виконувати свою роботу протягом робочого часу, який встановлюється на відповідному підприємстві. Водночас при дистанційній – працівник вправі виконувати свою роботу в будь-який час. При тому, тривалість робочого дня не може перевищувати законодавчо встановлений норматив - 8 годин на день та, відповідно, 40 годин на тиждень.
Що ж до оформлення трудових відносин між роботодавцем та працівником при наявності наміру у останнього виконувати покладені на нього трудові обовʼязки застосовуючи при цьому дистанційний формат роботи на постійній основі, то для цього необхідно із роботодавцем укласти трудовий договір про дистанційну роботу.
Так, на виконання вимог ч. 2 ст. 60-2 КЗпП, закріплено типову форму трудового договору про дистанційну роботу, яка виступає певним законодавчим орієнтиром того, який вигляд та зміст має мати такий вид трудового договору.
Тим не менш, трудовий договір про дистанційну роботу це, перш за все домовленість, а тому працівник та роботодавець вправі прописати будь-які умови, які вважають за потрібне, головне, щоб у ньому було чітко визначено його істотні умови.
Крім того варто наголосити і на тому, що єдиним обмеженням в оформленні трудового договору про дистанційну роботу є специфіка самої роботи, на якій працівник перебуває. Тобто, якщо виконання працівником своїх трудових обовʼязків в дистанційному форматі є неможливим, то і укладення такого договору є неможливим.
Варто звернути увагу і на забезпечення працівника, який працює в дистанційному форматі належними умовами праці
За загальним правилом, якщо умови договору не врегульовують питання забезпечення працівника необхідними для виконання ним своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, то такий обовʼязок покладається на роботодавця.
Якщо ж працівник самостійно забезпечує себе усім необхідним обладнанням, програмно-технічними засобами та іншим необхідним засобами для праці, то останній має право на компенсацію витрат, які були ним понесені за умови, що порядок, умови та строки такої компенсації були зазначені в договорі.
Порядок укладання трудового договору про дистанційну роботу є досить простим, позаяк для цього необхідно виконати лише дві умови:
- виконання працівником своїх трудових обовʼязків є можливим в дистанційному форматі;
- письмове звернення такого працівника із пропозицією укласти такий договір із обґрунтуванням необхідності переведення останнього на дистанційний формат роботи.
За виконання таких вимог, між роботодавцем та працівником узгоджуються умови трудового договору про дистанційну роботу та, відповідно, такий договір підписується між сторонами.
Також, варто звернути увагу і не те, що інколи «ініціативна» про укладення трудового договору про дистанційну роботу може піти і від роботодавця.
Так, відповідно до ч. 11 ст. 60-2 КЗпП, на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі.
Тим не менш, в такому випадку за роботодавцем залишається обовʼязок ознайомити працівника з таким наказом протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.
Підсумовуючи все вищевикладене, законодавством України було запроваджено правове регулювання двох форм організації праці: надомної та дистанційної роботи. Хоча обидві форми передбачають можливість працівника виконувати трудові обов'язки поза робочим місцем, між ними є принципові відмінності:
- при надомній роботі місце роботи працівника є фіксованим, тоді як при дистанційній роботі працівник може виконувати обов'язки в будь-якому місці;
- під час надомної роботи працівник зобов'язаний дотримуватись правил внутрішнього розпорядку та робочого часу, тоді як при дистанційній роботі працівник може виконувати обов'язки в будь-який зручний для нього час.
Для переведення на дистанційну роботу на постійній основі необхідно укласти трудовий договір про дистанційну роботу, в якому мають бути визначені істотні умови
Укладання трудового договору про дистанційну роботу можливе за умови, якщо виконання трудових обов'язків працівника в дистанційному форматі є можливим, та за письмовим зверненням працівника. Також, дистанційна робота може запроваджуватись наказом роботодавця під час загрози епідемії, пандемії чи надзвичайної ситуації без укладання договору.
Джерело: protocol.ua
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Бронювання, критичність
13.10.2026
Нові правила бронювання відклали: що буде з квотами та статусом критично важливих підприємств
Уряд поки не виносить на затвердження зміни до правил бронювання військовозобов’язаних, які передбачають скорочення квот для окремих підприємств. За повідомленням нардепа Ярослава Железняка, проєкт доопрацюють, а потім повторно спробують подати на розгляд Кабміну. Водночас від ідеї створити Координаційний центр, який впливатиме на надання та збереження статусу критично важливого підприємства, влада не відмовляється

Основні засоби, МНМА
13.10.2026
Як зберігати пальне для генератора без ліцензії: ліміти, декларація та вимоги
Під час воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування діють спеціальні правила: до 2000 літрів на кожному об’єкті – без дозвільних документів, понад цей обсяг – на підставі декларації. Розповідаємо, які відомості потрібно зазначити в декларації, як її подати та з якого моменту виникає право на зберігання пального

Податкова та фінзвітність
13.10.2026
Довідка та звіт про використання пільгових товарів: як подати до ДПС у 2026 році
Довідку про факт оприбуткування та звіт про цільове використання товарів, ввезених із звільненням від оподаткування для оборонного виробництва, можна подати до ДПС на папері разом із супровідним листом або електронно через меню «Листування з ДПС» в Електронному кабінеті

Е-сервіс
13.10.2026
З 13 жовтня бронювання в Дії (не)доступне: портал був на технічних роботах
Увечері 10 жовтня 2026 року портал Дія став тимчасово недоступним через технічні роботи, тоді як мобільний застосунок продовжив працювати у звичайному режимі. Команда сервісу повідомила, що працює над відновленням порталу. Станом на 13 жовтня портал досі не працює коректно, проте окремі користувачі можуть вже авторизуватись у послузі, але та недоступна, водночас фахівці Дія в коментарях вказують, що послуги відновлено. До офіційного повідомлення про відновлення роботи Порталу радимо ним не користуватись

Е-сервіс
13.10.2026
Пошкоджене майно та податкові зобов’язання: які онлайн-сервіси доступні бізнесу
ДПС і Мінцифри передбачили електронні сервіси, які допомагають бізнесу, що постраждав унаслідок російської агресії, дистанційно вирішувати податкові питання та фіксувати завдані збитки. Через Електронний кабінет можна подати заяву про неможливість виконання податкових обов’язків і повідомити про пошкодження чи втрату майна, а через портал Дія – заявити про збитки до Міжнародного реєстру збитків для України. Розбираємо, який сервіс обрати залежно від ситуації та які документи підготувати

Податкова та фінзвітність
13.10.2026
Зовнішній сумісник у 4ДФ: «101» чи «102»: відповідає ДПС
Зовнішній сумісник, оформлений саме за трудовим договором, не змінює ознаку доходу через те, що це не основне місце роботи. Для його зарплати у 4ДФ застосовують «101», тоді як «102» призначена для виплат за цивільно-правовими договорами

Судова практика
13.10.2026
Інвалідність не означає автоматичне право на дистанційну роботу: позиція ВС
Сам факт встановлення працівникові інвалідності не означає, що роботодавець зобов’язаний автоматично перевести його на дистанційну роботу. Верховний Суд у постанові від 08.07.2026 у справі №753/9267/25 зазначив, що для застосування дистанційної роботи як форми розумного пристосування має бути підтверджена відповідна потреба працівника, зокрема медичними рекомендаціями. Водночас роботодавець має розглянути можливі варіанти адаптації умов праці та обґрунтувати відмову, якщо характер роботи не дозволяє працювати дистанційно

Податок на прибуток
13.10.2026
Чи враховуються штрафи, нараховані контролюючими органами, у складі витрат у 2026 році
Суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок контролюючими органами та іншими органами державної влади, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування

Військовий облік
13.10.2026
Працівник без військово-облікового документа: чи загрожує ФОПу штраф за прийняття на роботу
ФОП прийняв 01 жовтня працівника. Так як військовий облік не веде, ВОД не вимагав. Працівник вже працює і немає паперового ВОД, а Резерв+ не завантажує, тому мабуть у розшуку. Які дії ФОПА? Якщо без ВОД працівник, які штрафи чи наслідки саме ФОПУ будуть?

Готівкові кошти, розрахунки
13.10.2026
Кому закриють доступ до банківської таємниці? Рада підтримала законопроєкт №15555
Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт, який пропонує суттєво обмежити можливості судів отримувати певну категорію банківської інформації. Але чи стосується це звичайного бізнесу та ФОП? Розбираємо, що насправді передбачає документ і чого від нього не слід очікувати

ПДВ
13.10.2026
Продаж власної сільгосппродукції, нижчої за собівартість: як нараховувати ПДВ – роз’яснення ДПС
Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію щодо визначення бази оподаткування ПДВ під час реалізації власноруч вирощеної сільськогосподарської продукції за ціною, нижчою за її собівартість. Приводом для роз’яснення стало звернення агропідприємства, яке через погодні умови та низьку якість урожаю минулого року опинилося у ситуації, коли ринкова ціна реалізації продукції виявилася нижчою за її собівартість

Відпустка, відпускні
13.10.2026
До 30 жовтня – подаємо до ПФУ документи на компенсацію «чорнобильських» відпусток
Із 1 липня 2025 року ПФУ офіційно здійснює виплату 39 видів державних соціальних допомог, серед яких – фінансування відпускних для працівників, постраждалих від аварії на ЧАЕС. Щоб отримати кошти з бюджету на такі виплати у 2027 році, підприємствам потрібно вчасно поновити реєстрацію в ПФУ та подати комплект документів до 30 жовтня

Е-сервіс
13.10.2026
Помилка «Відсутня позначка часу» при накладенні КЕП: що радить ДПС
Якщо при накладенні КЕП на електронний документ у програмі «ІІТ Користувач ЦСК-1» виникає помилка «Відсутня позначка часу», користувач може самостійно змінити налаштування програми. ДПС пояснила, як увімкнути отримання позначки часу та обрати актуальний сертифікат TSP-сервера

Охорона праці
13.10.2026
Новий Закон про безпеку та здоров’я працівників: що перевірити кадровику й фахівцю з охорони праці
12 жовтня 2026 року Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому Закон №10147 про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі. Реформа передбачає перехід від формального виконання вимог охорони праці до системного управління професійними ризиками. Що зміниться для роботодавців, кадровиків і фахівців з охорони праці? Розбираємо ключові новації, що перевірити вже зараз і чому не варто поспішати переписувати всі внутрішні документи до набрання Законом чинності

Бронювання, критичність
13.10.2026
ФРУ та СУП закликають призупинити зміни до правил бронювання та звернути увагу на незадекларованих робітників
Федерація роботодавців України закликала уряд призупинити ухвалення проєкту постанови, який передбачає посилення правил бронювання військовозобов’язаних. У ФРУ попереджають, що скорочення лімітів бронювання для окремих підприємств ОПК і комунальної сфери, а також можливий перегляд статусу критично важливих підприємств можуть призвести до дефіциту кадрів і зупинення виробництв. Натомість Федерація пропонує зосередитися на боротьбі з незадекларованою працею та провести консультації з бізнесом перед запровадженням нових правил. Водночас СУП повідомила, що звернеться до профільного міністерства, щоб з’ясувати, чи дійсно готуються відповідні зміни та що саме вони передбачатимуть

Єдиний податок
13.10.2026
Спонсорство для платників єдиного податку 3 групи: роз’яснення ДПС
Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію щодо права юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи (за ставкою 5 %, без ПДВ) укладати договори про спонсорство, розміщувати інформацію про спонсора та отримувати за це грошові кошти

Готівкові кошти, розрахунки
13.10.2026
Граничні строки розрахунків за експортом у 2026 році: правила НБУ та штрафні санкції
Українські експортери мають дотримуватися граничних строків розрахунків із нерезидентами, установлених НБУ. Загальний строк становить 180 календарних днів, але для окремих товарів діють спеціальні строки – від 120 до 270 днів залежно від коду УКТ ЗЕД і дати здійснення операції. За прострочення валютних розрахунків передбачено пеню в розмірі 0,3% суми заборгованості за кожен день, але не більше суми боргу. Розглянемо, як визначити граничний строк розрахунків, коли банк завершує валютний нагляд і яка відповідальність загрожує за порушення

ПДВ
13.10.2026
ФОП – платники ПДВ зможуть обирати звітний період: Рада підтримала законопроєкт у І читанні
Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №16037-д, який має спростити адміністрування ПДВ. Документ пропонує автоматичне заповнення податкової звітності та накладних на основі даних ДПС, а також дозволяє ФОП – платникам ПДВ самостійно обирати місячний або квартальний звітний період. Крім того, планують підвищити з 100 тис. грн до 1 млн грн поріг від’ємного значення ПДВ або бюджетного відшкодування, що може стати підставою для позапланової документальної перевірки

ФОП
13.10.2026
Скільки платитимуть ФОП у 2027 році: нові розміри єдиного податку, військового збору, ЄСВ та ліміти
Уряд подав та зареєстрував законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Відповідно передбачено підвищення мінімальної заробітної плати до 9546 грн та прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 3691 грн уже з 1 січня 2027 року. Ці показники безпосередньо вплинуть на розмір єдиного податку, військового збору, ЄСВ та граничних лімітів доходу для ФОП. Розрахували, скільки сплачуватимуть підприємці різних груп у 2027 році та наскільки зросте податкове навантаження порівняно з 2026 роком



