
Судова практика
13.08.2026
Інвалідність не означає автоматичне право на дистанційну роботу: позиція ВС
Сам факт встановлення працівникові інвалідності не означає, що роботодавець зобов’язаний автоматично перевести його на дистанційну роботу. Верховний Суд у постанові від 08.07.2026 у справі №753/9267/25 зазначив, що для застосування дистанційної роботи як форми розумного пристосування має бути підтверджена відповідна потреба працівника, зокрема медичними рекомендаціями. Водночас роботодавець має розглянути можливі варіанти адаптації умов праці та обґрунтувати відмову, якщо характер роботи не дозволяє працювати дистанційно

Інвалідність ≠ автоматичне право на дистанційну роботу: висновок Верховного Суду
Чи зобов’язаний роботодавець перевести працівника з інвалідністю на дистанційну роботу, якщо працівник цього вимагає? Чи достатньо самого факту інвалідності, щоб відмова роботодавця вважалася дискримінацією?
На ці питання звернув увагу Верховний Суд у постанові від 08.07.2026 у справі №753/9267/25.
Суть спору
Працівниця з інвалідністю ІІІ групи працювала начальницею відділу КП «ГІОЦ». Після початку повномасштабної війни вона неодноразово просила дозволити їй працювати дистанційно. У червні 2022 року вона фактично працювала дистанційно, однак з 1 серпня 2022 року підприємство відновило для неї роботу відповідно до умов трудового договору – безпосередньо на робочому місці. Працівниця на роботу не вийшла, натомість знову попросила про дистанційний режим.
Роботодавець відмовив, пославшись, зокрема, на характер її роботи як керівника відділу, необхідність координації підлеглих, взаємодії з іншими підрозділами та контрагентами. У результаті працівниця звернулася до суду та вимагала, серед іншого, понад 1,5 млн грн заробітку, моральну та майнову шкоду, а також визнання дій роботодавця дискримінаційними.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов не задовольнили. Верховний Суд погодився з цими висновками.
Що сказав Верховний Суд
Ключовим стало питання:
чи довела працівниця, що саме через інвалідність потребувала дистанційної роботи як форми розумного пристосування?
Суд звернув увагу на важливу обставину: надана працівницею індивідуальна програма реабілітації була складена ще у 2013 році.
У ній зазначалося, що вона може працювати за фахом зі скороченим обсягом робіт, але не містилося рекомендацій щодо дистанційної, надомної роботи або необхідності спеціального робочого місця. Інших медичних документів, які підтверджували б потребу саме в дистанційній роботі, працівниця не надала.
Тому суд дійшов висновку: самого статусу особи з інвалідністю недостатньо для автоматичного виникнення у роботодавця обов’язку встановити дистанційну роботу
Що таке «розумне пристосування»
Конвенція про права осіб з інвалідністю визначає розумне пристосування як необхідні та належні зміни й корективи, які потрібні в конкретному випадку для забезпечення особі з інвалідністю можливості реалізовувати свої права нарівні з іншими.
При цьому відмова в розумному пристосуванні може бути формою дискримінації.
Українське законодавство також гарантує особам з інвалідністю рівність у сфері праці. Зокрема, відповідно до ст. 2-1 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), держава забезпечує рівність трудових прав громадян.
Стаття 172 КЗпП передбачає обов’язки роботодавця щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, а також встановлення на їх прохання неповного робочого дня чи тижня та створення пільгових умов праці.
Водночас це не означає, що будь-яка вимога працівника про дистанційну роботу автоматично повинна бути задоволена.
А дистанційна робота
Верховний Суд окремо звернув увагу на ст. 60-2 КЗпП.
У загальному випадку дистанційна робота не є безумовним правом працівника, яке роботодавець зобов’язаний встановити на першу вимогу
Вона залежить від конкретних умов роботи, трудової функції, організації діяльності підприємства та передбачених законом підстав.
У цій справі роботодавець навів конкретні аргументи, чому для начальника відділу була необхідна фізична присутність:
- координація роботи підлеглих;
- безпосередня взаємодія з іншими структурними підрозділами;
- робота з бухгалтерською та ІТ-службами;
- взаємодія з контрагентами;
- опрацювання фінансової документації;
- участь у підготовці аналітичних матеріалів;- виконання завдань у межах програми «Електронна столиця».
Важливо й те, що з 1 вересня 2022 року інші працівники відповідного департаменту також не працювали дистанційно. Тобто суд не встановив, що працівницю поставили в гірше становище саме через її інвалідність
Важливий сигнал для роботодавців
Це рішення не слід розуміти як: «роботодавець може просто відмовити працівнику з інвалідністю у дистанційній роботі». Навпаки. Роботодавець повинен уважно ставитися до кожного звернення про необхідність адаптації умов праці.
Якщо працівник повідомляє про інвалідність і конкретні обмеження, роботодавцю варто:
- З’ясувати потребу працівника. Не обмежуватися формальним посиланням на статус інвалідності, а з’ясувати, які саме умови праці необхідні.
- Проаналізувати медичні рекомендації та індивідуальну програму реабілітації.
- Оцінити можливі форми пристосування. Це може бути не лише дистанційна робота. Залежно від ситуації – зміна режиму роботи, неповний робочий час, адаптація робочого місця тощо.
- Перевірити, чи дозволяє трудова функція працювати дистанційно.
- Документувати рішення. Якщо дистанційна робота неможлива – бажано чітко зазначити об’єктивні причини такої відмови.
- Не допускати різного ставлення до працівників без об’єктивного обґрунтування
Чому працівниця не отримала понад 1,5 млн грн
Верховний Суд погодився з висновками нижчих судів про відсутність підстав для стягнення заявленої заборгованості. У період простою працівниці виплачували передбачену законодавством оплату – не нижче двох третин окладу. А після припинення простою вона фактично не вийшла на роботу, хоча роботодавець повідомив її про необхідність працювати у звичайному режимі.
Саме тому суд не визнав цей період таким, за який роботодавець повинен виплатити заявлений працівницею середній заробіток. Не було встановлено і підстав для компенсації моральної та майнової шкоди.
Що важливо запам’ятати роботодавцю:
- Інвалідність працівника породжує додаткові обов’язки роботодавця, але не означає автоматичного права працівника на будь-яку бажану форму організації праці.
- Водночас роботодавець не повинен формально відмахуватися від прохання про адаптацію.
- Головне питання у кожній конкретній ситуації: «Чи існує реальна потреба в пристосуванні умов праці, чи може роботодавець його забезпечити без непропорційного тягаря та чи має відмова об’єктивне й законне обґрунтування?»
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Читайте більше:
Розумне пристосування працівника з інвалідністю: як застосовувати без ризику
Розумне пристосування робочого місця: які гарантії мають особи з інвалідністю
Чи включається охоронник з інвалідністю до нормативу 4%: роз'яснення для роботодавців
Є працівник з інвалідністю, а норматив за квартал не виконано: у чому причина
«Подвійне зарахування» до квоти осіб з інвалідністю вже діє: кого (не)враховувати
✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
ПДФО
29.09.2026
Перекази між цивільним подружжям оподатковуються за ставкою 23%, – ДПС
Оскільки в чоловіка і жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не виникає прав та обов’язків подружжя, то грошові перекази між таким чоловіком та жінкою в розумінні ПКУ слід розглядати як інший дохід, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах

Пенсія, соцпільги
29.09.2026
Допомога «єЯсла» для ФОП: Комітет рекомендує законопроєкт №15265-1
З 1 січня 2026 року в Україні запроваджено нову допомогу для догляду за дитиною «єЯсла», яка покликана підтримати батьків, що поєднують виховання дітей із професійною діяльністю. Однак чинна редакція законодавства фактично обмежила доступ до цієї виплати для ФОП та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. У відповідь у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15265 та альтернативний законопроєкт №15265-1, який пропонує надати право на отримання допомоги «єЯсла» самозайнятим батькам. Ініціатива спрямована на розширення соціального захисту, підтримку жіночого підприємництва та створення рівних умов для всіх категорій працюючих батьків. За результатами розгляду Комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу альтернативний законопроєкт (реєстр. №15265-1), а законопроєкт (реєстр. №15265) – відхилити

Кадрова робота
29.09.2026
Хто відповідає за незаконне звільнення або переведення працівника: роз’яснення за ст. 237 КЗпП
Незаконне звільнення або переведення працівника може призвести не лише до його поновлення на роботі, а й до матеріальних втрат роботодавця. Якщо підприємство виплатило працівникові середній заробіток за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за період виконання нижчеоплачуваної роботи, суд може покласти обов’язок відшкодувати завдану шкоду на винну службову особу

Акцизний податок
29.09.2026
Звіти №1-ВП та №1-ОП: як відображати товари з різними одиницями виміру
Платники, які подають звіти №1-ВП та №1-ОП, часто стикаються з питанням: як правильно відображати обсяги продукції, якщо для одного коду передбачено кілька одиниць виміру. Порядок заповнення чітко визначає, коли потрібно використовувати дві одиниці, а коли – лише одну, навіть якщо облік ведеться інакше

Політика, економіка
29.09.2026
Податки для бізнесу не скасовуватимуть і не підвищуватимуть: заява Гетманцева
Скасування податків для бізнесу за прикладом пільг, запроваджених у 2022 році, наразі не розглядається. Водночас підвищувати податки для підприємців на 1% також не планують, заявив голова парламентського податкового комітету Данило Гетманцев під час «Форуму економічної стійкості» Forbes Ukraine

Рентна плата
29.09.2026
Є дозвіл, але немає об’єкта: чи подавати декларацію з рентної плати
Первинні водокористувачі, які мають чинний дозвіл на спеціальне водокористування, зобов’язані подавати декларацію з рентної плати разом із Додатком 5 навіть у звітних періодах, коли фактично не забирали та не використовували воду. При цьому подавати окрему заяву про відсутність об’єкта оподаткування не потрібно. Якщо строк дії дозволу закінчився або його анульовано, а водокористування припинено, останню декларацію з Додатком 5 подають за звітний період, у якому закінчився строк дії дозволу

Звільнення, скорочення
29.09.2026
Працівник відсутній понад 4 місяці: коли роботодавець має право на звільнення
Закон дозволяє припинити трудовий договір, якщо працівник понад чотири місяці поспіль не з’являється на роботі та не повідомляє причин відсутності. Водночас для звільнення необхідно дотриматися визначених законодавством умов

Пільги
29.09.2026
Субсидія та пільга на тверде паливо в опалювальному сезоні 2026-2027 років: ПФУ
Домогосподарства, які опалюють житло твердим паливом і не мають централізованого опалення, можуть оформити житлову субсидію або пільгу на придбання дров, вугілля, скрапленого газу та іншого пічного побутового палива. Допомога призначається один раз на рік на опалювальний сезон за особистим зверненням. Водночас субсидію або пільгу на паливо можна отримувати одночасно з підтримкою на окремі житлово-комунальні послуги. Право на допомогу та її призначення залежать від установлених умов, зокрема доходу сім’ї та пільгового статусу. Крім того, у межах програми «Зимова підтримка» жителі визначених громад можуть отримати додаткову допомогу на підготовку до зими

ПДВ
29.09.2026
ПДВ після 1095 днів: коли збільшення компенсації потребує нової податкової накладної у 2026 році
Якщо після постачання змінюється сума компенсації за товари чи послуги, податкові зобов’язання з ПДВ коригуються через розрахунок коригування до податкової накладної. Водночас для такого коригування діє граничний строк реєстрації – 1095 календарних днів із дати складання податкової накладної. Якщо цей строк уже минув, зареєструвати розрахунок коригування неможливо. У разі збільшення компенсації постачальник має визначити додаткові ПДВ-зобов’язання та скласти нову податкову накладну на суму збільшення

ЄСВ
29.09.2026
ФОП не підтвердили інвалідність: чи потрібно сплачувати ЄСВ за себе під час оскарження рішення
ФОП 2 група, отримував пенсію по інвалідності та відповідно не сплачував ЄСВ за себе. З серпня 2025 року Пенсійний фонд перестав виплачувати ці виплати мотивуючи тим, що треба переоформлювати інвалідність, а інвалідність переоформити не можуть, оскільки СБУ забрала справу на перевірку і це тягнеться вже декілька місяців. Запитання: Чи потрібно ФОП за час коли не отримує пенсію і йде перегляд інвалідності сплачувати ЄСВ у межах мінімального внеску за себе?

Інше
29.09.2026
Сертифікат ТПП ще не отримано: чи можна включити збитки від знищення майна до декларації, – консультує ДПС
Підприємство, майно та товари якого знищені внаслідок ракетного удару, може списати відповідні активи на підставі результатів обов’язкової інвентаризації та підтвердних документів. Сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини ДПС розглядає як обов’язковий документ для підтвердження таких обставин. Чи можна відобразити збитки у декларації з податку на прибуток за 9 місяців, якщо сертифікат ТПП ще не отримано, – відповідає ДПС

Кадрова робота
29.09.2026
МОН затвердило 5 примірних договорів для співпраці коледжів і роботодавців: завантажуйте зразки!
МОН затвердило п’ять примірних договорів для співпраці закладів професійної освіти з роботодавцями. Документи мають спростити оформлення партнерств та організацію дуального навчання, практичної підготовки студентів і стажування педагогів на підприємствах. Окремі договори передбачають участь бізнесу у розробленні освітніх програм та можливість використання його матеріально-технічної бази для навчання. Розповідаємо, які форми договорів затвердило МОН та як їх можна використовувати

Особи з інвалідністю
29.09.2026
Внесок для роботодавців на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, – деталі від ДПС
З 1 січня 2026 року в Україні діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю. Для роботодавців із середньообліковою кількістю працівників від 8 осіб запроваджено внесок, який сплачується у разі невиконання встановленого нормативу робочих місць. Водночас роботодавці, які виконали норматив, а також суб’єкти з меншою кількістю працівників від сплати внеску звільняються. Закон також передбачає спеціальні правила на період воєнного стану – внесок становить 50% від базового розміру. Розглянемо, хто має сплачувати внесок, як визначається норматив та за яких умов виникає обов’язок зі сплати

Кадрова робота
29.09.2026
Простій через руйнування виробничих потужностей: що буде із зарплатою та робочими місцями
Якщо через надзвичайну ситуацію або руйнування виробничих потужностей підприємство тимчасово не може забезпечити працівників роботою, роботодавець може запровадити режим простою. Такий механізм застосовується, зокрема, коли відсутні організаційні чи технічні умови для виконання роботи або виникли обставини непереборної сили. На період простою трудові відносини та робоче місце працівника зберігаються, а час простою оплачується у встановленому КЗпП порядку – не нижче двох третин тарифної ставки (окладу)

Особи з інвалідністю
29.09.2026
Норматив для осіб з інвалідністю: чи правда, що є звільнення для територій бойових дій
Чи правда, що від виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю звільняються компанії, які зареєстровані на території бойових дій? Якщо компанія зареєстрована в м.Одеса і має понад 8 працівників, то вона повинна виконувати норматив?

ПДВ
29.09.2026
Послуги спожиті до реєстрації платником ПДВ, а оплачені після: чи є право на податковий кредит у 2026 році
Підприємство може сформувати податковий кредит за послугами, оплаченими вже після реєстрації платником ПДВ, якщо постачальник належним чином склав і зареєстрував податкову накладну в ЄРПН. Водночас важливим є не лише момент оплати, а й фактичне використання придбаних послуг






