Чи може контролюючий орган нарахувати грошові зобов’язання по ПДФО якщо ФО не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи, а податковий агент подав податковий розрахунок та зазначив суму нарахованого (сплаченого) доходу?
Податківці проаналізували пп. 16.1.3, пп. 20.1.1, п. 46.1, п. 162.1, пп. «б» п. 176.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та вказали на таке.
Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ПКУ).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до пп. 78.1.2 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.
Згідно з пп. 54.3.1 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки Декларацію.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ПКУ)
Відповідно до п. 123.1 ПКУ, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 ПКУ (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку):
- тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10% суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 123.2 ПКУ, діяння, передбачені п. 123.1 ПКУ, вчинені умисно:
- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів:
- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ПКУ).
Водночас, згідно частиною першою ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку:
- тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 1641 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення:
- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання Декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).
Таким чином, у разі неподання платником податків в установлений термін Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку
Джерело: ЗІР, Категорія: 103.28
Читайте більше:
Самостійне виправлення помилок у звіті з ЄСВ: чи будуть штрафи
Які штрафи за неподання, або несвоєчасне подання податкових декларацій
Чи буде адміністративна відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК