Мережею шириться інформація від МОН що ЗНО стане обов'язковим для учнів 4-х класів з 2027-го року.
Із 2027 року державна підсумкова атестація (ДПА) для учнів 4 класів відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та стане обов’язковою для всіх школярів початкової ланки.
На новину вже відреагував Голова «податкового» Комітету ВРУ Данило Гетманцев, який написав:
Поки не дочекався від Міносвіти відповіді щодо ситуації з доступом батьків до електронних щоденників, а батьки вже пишуть про чергові «цікаві новації». ЗНО для учнів 4-х класів стане обов'язковим із 2027 року. А уже навесні 2026 року заплановано апробацію ДПА у формі ЗНО – для 10 тисяч четвертокласників. Фінансування – за рахунок держбюджету.
Данило Гетманцев окреслив основні причини, чому це рішення, на його думку, не є надто адекватним:
- Неузгодженість з принципами програми «Нової української школи». В початкових класах освіта ґрунтується на формувальному оцінюванні – без бала в щоденнику. Фокус – на зворотному зв’язку й підтримці дитини. Запуск високостресового ЗНО в 10-річному віці фактично перевертає цю логіку, підміняючи щоденну педагогіку «натаскуванням на тест».
- Протиріччя міжнародній практиці. Зараз тренд – низькоставкові вибіркові оцінювання. У країнах ОЕСР на початковій школі переважають національні оцінювання без наслідків для дитини, а не екзамени. Для читання в 4-му класі існує й потужний вибірковий міжнародний бенчмарк PIRLS. Тобто, світ давно відділив моніторинг системи від оцінювання конкретної дитини у цьому віці.
- Ціна питання. Навіть за електронний щоденник Голова Комітету ВРУ та батьки борються, щоб він був безоплатним. Натомість тут бюджетні кошти будуть витрачені на тести. Яку відчутну користь вони принесуть? Чи точно це пріоритет у воєнний час, коли ми рахуємо кожну гривню?
- Нерівність і стрес. Українські діти переживають вже 4-й рік навчання в надскладних умовах. За даними ЮНІСЕФ, близько 4 млн школярів мають постійні збої в освітньому процесі. Частина шкіл пошкоджена або зруйнована (не менше 10-15%). Запуск високостресового тесту в таких умовах лише збільшить розриви між дітьми за місцем проживання, статусом ВПО, доступом до інтернету й багатьох. Міжнародні дослідження PISA показують: частота стандартизованих тестів сама по собі не покращує навчальні результати, але підвищує тривожність.
Він підсумовує:
Будь-яка новація має бути виваженою, обґрунтованою, враховувати всі обставини й нюанси. Особливо в тому, що стосується дітей. Має бути переконлива аргументація, чому вона потрібна, чому саме в такому вигляді, чому саме зараз, що вона змінить на краще, чи були кейси в інших країнах і т.д. Інакше без всього цього це виглядає реформою заради реформи, а не реального ефекту. Хоча ефект уже зараз очевидний – додатковий стрес для дітей і витрати для держави.
Джерело: Данило Гетманцев, Це Ірпінь, Гріша | Київ, Буча, Гостомель
Читайте більше:
Як зростуть зарплати вчителів з 2026 року по 2028 рік
Критична ситуація з зарплатами: освітяни вимагають підвищення
«Електронний щоденник» став платним: депутати вимагають пояснень
15% надбавки до зарплати вчителям-методистам: новий лист МОН про умови збереження
Компенсація за приватний садок: як батькам отримати частину витрат. Пояснення в інфографіці