У випуску: ускладнення спрощеного обліку для малого бізнесу з деталізацією звітності та новим планом рахунків; прогнозні розміри зарплатних виплат та податків на 2027–2029 роки; ініціативи з виплати лікарняних наперед за рахунок роботодавців; відновлення позапланових перевірок Держпраці щодо боргів із зарплати; розширення переліку забороненого ПЗ до 140 програм; новий механізм компенсації неправомірних лікарняних із стягненням пені; умови зарахування працівнику стажу попри несплату роботодавцем за нього ЄСВ; посилення контролю бронювання та критичності підприємств.
Кінець звичної «спрощенки»: Мінфін посилює вимоги до бухобліку і звітності малих підприємств
Спрощена бухгалтерія для малого бізнесу може залишитися лише в назві.
Мінфін виніс на обговорення проєкт масштабних змін до НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» та Спрощеного плану рахунків, які суттєво змінять щоденну роботу тисяч бухгалтерів. Якщо документ ухвалять, підприємствам уже не вдасться обмежуватися мінімальним набором облікових процедур.
Мінфін пропонує значно деталізувати звітність, розширити план рахунків і зобов’язати бізнес чітко документувати власні методи обліку. Те, що раніше часто залишалося внутрішнім рішенням компанії або взагалі не фіксували окремо, доведеться офіційно прописувати в обліковій політиці: як оцінюють активи, витрати, резерви та заборгованість.
У фінансовій звітності з’являться нові показники, зокрема рядки «Капітал у дооцінках» та «Адміністративні витрати». Водночас малі підприємства значно ширше розкриватимуть інформацію про нематеріальні активи, інвестиції, біологічні активи, забезпечення та довгострокові зобов’язання.
Не менш помітні зміни чекають на план рахунків. До нього додають нові рахунки 12, 41, 42, 43, 71, 92 і 94. Рахунок 31 офіційно охопить електронні гроші, а податкові пільги пропонують відображати як цільове фінансування через рахунок 48. Також уточнюють облік багаторічних насаджень і плодоносних рослин, а рахунок 55 доповнюють відстроченими податковими зобов’язаннями.
При цьому підхід до різних категорій бізнесу буде неоднаковим. Для малих підприємств передбачають більш деталізований облік із розширеним використанням рахунків, тоді як мікропідприємствам залишають можливість працювати з укрупненими показниками.
Фактично йдеться про найбільше оновлення спрощеної системи бухгалтерського обліку за останні роки. Для бухгалтерів це означатиме перегляд облікової політики, переналаштування програм і звичних робочих процесів. А для малого бізнесу – більше деталізації у звітності та менше простору для неформального ведення обліку.
Щоб розібратися, як майбутні зміни вплинуть на щоденну роботу бухгалтерів, 22 червня приєднуйтеся до вебінару «Мінфін змінює правила фінзвітності & Закриття І півріччя 2026 року: облікова політика, основні засоби та облік заборгованостей».
9546 грн на папері, 7350 грн у гаманці: Мінфін показав зарплатні орієнтири 2027–2029
Мінфін уже порахував, скільки українцям «додадуть» у найближчі три роки, і результат вийшов доволі символічним: після сплати податків обіцяне зростання мінімалки у 2027–2029 роки виглядає значно скромніше, ніж у бюджетних таблицях (див. лист від 17.04.2026 №04110-08-6/10858).
Мінімальну зарплату прогнозують на рівні 9546 грн із 1 січня 2027 року, 10 377 грн – у 2028-му та 11 114 грн – у 2029-му (див. Інфографіку 1).
Інфографіка 1
Щоправда, із перших 9546 грн працівник після утримання 18% ПДФО та 5% військового збору отримає «на руки» лише 7350,42 грн. Роботодавцю така мінімалка коштуватиме 2100,12 грн ЄСВ.
Для бухгалтерів це не просто нова цифра в штатному розписі. Від розміру мінімальної зарплати залежать мінімальний і максимальний ЄСВ, обмеження для лікарняних і декретних, розміри трудових штрафів, а також низка податкових показників і лімітів для ФОП.
Паралельно посадовий оклад працівника І тарифного розряду ЄТС планують підвищити до 3819 грн у 2027 році, 4151 грн – у 2028-му та 4446 грн – у 2029-му (див. Інфографіку 2).
Інфографіка 2
При цьому індексацію зарплат пропонують проводити лише в межах наявного фонду оплати праці, а накопичена індексація попереднього року з січня «обнулятиметься».
Прожитковий мінімум теж зростатиме поступово: на одну особу – до 3543 грн у 2027 році, 3851 грн – у 2028-му та 4124 грн – у 2029-му. Для працездатних осіб він становитиме відповідно 3674 грн, 3994 грн і 4278 грн (див. Інфографіку 3).
Інфографіка 3
Окремий меседж отримали держслужбовці: видатки на оплату праці переважно залишають на рівні 2026 року, а окремим центральним органам влади їх навіть скоротять через зменшення чисельності працівників.
Тож бюджетна математика найближчих років виглядає так: цифри в зарплатних таблицях ростуть, але якщо дивитися не на красиві прогнози, а на суми «на руки» та реальні витрати роботодавців, захоплено плескати в долоні чомусь не хочеться.
Докладніше – у матеріалах:
- Головні показники для бухгалтера 2026–2027: МЗП, прожитковий мінімум, ЄСВ, ліміти для ФОП
- Мінімальна зарплата – 2027: нові суми ЄСВ, штрафів і податків для ФОП
- Індексація зарплат у 2027 році: Мінфін пропонує повне «обнулення» механізму
- Єдина тарифна сітка: які оклади будуть у 2027 році для бюджетників
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
Спочатку платіть, потім розбирайтеся: бізнес хочуть змусити авансувати лікарняні
Роботодавців можуть зобов’язати оплачувати лікарняні після травм ще до того, як комісія встановить, чи справді нещасний випадок пов’язаний із виробництвом.
Таку новацію закладено в урядовому законопроєкті №15324, зареєстрованому у Верховній Раді.
Головна ідея – не залишати працівників без грошей на час тривалих розслідувань: у разі тимчасової непрацездатності роботодавець оплачуватиме перші 17 днів лікарняного за власний рахунок наперед. Подальший розвиток подій залежатиме від висновків розслідування.
Якщо акт підтвердить, що страховий випадок пов’язаний із виробничою травмою, а працівник через свій страховий стаж отримав менше ніж 100% середньої зарплати, роботодавець повинен буде доплатити різницю до повного розміру виплати незалежно від страхового стажу. Водночас Пенсійний фонд профінансує таку доплату роботодавцю.
Якщо ж виробничий характер страхового випадку не підтвердиться, ПФУ відшкодує роботодавцю суму допомоги, виплачену працівнику за період із шостого по сімнадцятий день непрацездатності.
Крім того, законопроєкт посилює соціальні гарантії для ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни, які працевлаштувалися після звільнення з військової служби. Для них пропонують не застосовувати обмеження страхових виплат, обчислених із мінімальної зарплати, якщо вони мають щонайменше шість місяців страхового стажу протягом останніх 24 місяців. Це дає додатковий рік на лікування чи реабілітацію без втрати права на повноцінні виплати.
Тож загалом, якщо закон ухвалять, працівники зможуть швидше отримати належні виплати, не чекаючи завершення розслідування. Водночас на бізнес ляже новий тягар: фактично він авансуватиме кошти системі соцстрахування до остаточного встановлення обставин нещасного випадку.
Воєнний «імунітет» тане: перевірки через зарплатні борги повертаються
Затримали зарплату – готуйтеся до візиту Держпраці.
Під час воєнного стану інспекторам хочуть повернути право приходити до роботодавців із позаплановими перевірками за скаргами працівників на невиплату або несвоєчасну виплату зарплати. Такі зміни передбачає законопроєкт №15323.
Документ пропонує відновити пряму підставу для інспекційних заходів за зверненням працівника, якщо йдеться про порушення законодавства про оплату праці, зокрема наявність зарплатних боргів.
Разом з тим Держпраці планують надати більше повноважень і в разі аварій, смертельних нещасних випадків або професійних захворювань, пов’язаних із діяльністю роботодавця.
Отже, у разі ухвалення змін роботодавці можуть зіткнутися з оперативнішим реагуванням контролюючих органів на борги із зарплати та порушення вимог охорони праці.
На тлі посилення регуляторного тиску та очікуваних податкових новацій запрошуємо вас 24 червня на вебінар «Зміни у ФОП з 1 липня & Звітність за 2 квартал, перевірки і нові податки 2027».
Софтовий бан-лист виріс у 10 разів: до переліку небажаних програм додали антивірусні
Чорний список програмного забезпечення зріс більш ніж у десять разів: Держспецзв’язку розширила перелік забороненого до використання ПЗ та мережевого обладнання з 40 до 416 позицій і додала до нього низку популярних антивірусних програм, зокрема Dr.Web, Kaspersky, а також продукти під торговельними марками 1С і BAS. Оновлений перелік набрав чинності з 15 червня 2026 року.
Нагадаємо, що у списку, серед іншого, фігурують «1С: Бухгалтерія 8», «1С: Підприємство 7.7 та 8», «1С: Торгівля і Склад 7.7», «1С: Зарплата і Кадри», «1С: Роздріб 8», «BAS Управління торгівлею», «BAS Зарплата та Управління Персоналом» і «BAS Бухгалтерія».
Заборона є обов’язковою для систем, у яких обробляються державні дані, службова інформація або державна таємниця, а також для об’єктів критичної інфраструктури.
Розширення переліку стало результатом аналізу рішень РНБО, указів Президента та нових санкційних рішень, проведеного фахівцями Держспецзв’язку. У відомстві пояснюють, що мета змін – виявлення продуктів, пов’язаних із підсанкційними особами, зниження кіберризиків та посилення захисту державних інформаційних ресурсів.
На замітку! Ознайомитися з повним Переліком забороненого на сьогодні софту можна за посиланням.
Лікарняний не пройшов перевірку? 15 днів на повернення сум або стягнення з пенею
Пенсійний фонд розробив новий механізм повернення коштів за необґрунтовані лікарняні: якщо під час перевірки виявлять, що листок непрацездатності сформовано на підставі необґрунтованого медичного висновку, медзаклад або лікар-ФОП можуть отримати вимогу компенсувати вже виплачені суми (див. проєкт постанови ПФУ).
Процедура матиме чіткі строки: повідомлення про порушення надсилатимуть протягом 3 робочих днів після перевірки, а вимогу про компенсацію – протягом 5 календарних днів.
Якщо отримувач не сплатить кошти або не оскаржить вимогу протягом 10 календарних днів, ПФУ передасть її до виконавчої служби для примусового стягнення. За кожен день прострочення додатково нараховуватиметься пеня у розмірі 0,1% від суми компенсації.
Особливу увагу варто звернути на момент отримання документів: в електронній формі вони вважатимуться доведеними до відома з дати відкриття в е-кабінеті, а поштові відправлення – з дати вручення або вже на п’ятий день після відправлення, якщо інше не підтверджено (див. Таблицю).
Повернення коштів за необґрунтовані лікарняні
|
Блок |
Суть |
|
Підстава |
Необґрунтований медичний висновок |
|
Відшкодовує |
Медзаклад / лікар-ФОП |
|
Процедура |
3 дні – повідомлення; 5 днів – вимога; 10 днів – оплата/оскарження |
|
Наслідки |
Виконавча служба + примусове стягнення Пеня 0,1%/день |
|
Вручення |
Е-кабінет – із моменту відкриття Пошта – вручення або +5 днів |
Для запуску нового механізму ПФУ вже підготував і шаблони документів – Повідомлення про виявлені порушення та Квитанцію про розміщення документа в електронному кабінеті, які стануть офіційним сигналом про претензії фонду та можливу вимогу повернути виплачені кошти.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
Борги з ЄСВ більше не «спалять» стаж: ПФУ отримає нові важелі тиску на роботодавців
Стаж зарахують навіть без сплаченого ЄСВ, а боржників-роботодавців ПФУ відстежуватиме в пріоритетному порядку.
До парламенту внесли законопроєкт №15319, який має захистити працівників від втрати страхового стажу через несплату роботодавцем єдиного соціального внеску. Документ пропонує зараховувати до страхового стажу в повному обсязі всі періоди роботи, за які ЄСВ був нарахований, але не сплачений, якщо такі дані містить Реєстр застрахованих осіб.
Причому обов’язок погашення боргу повністю покладають на роботодавця, а не на працівника. Пенсійний фонд зобов’яжуть першочергово вживати заходів примусового стягнення заборгованості з ЄСВ, якщо через неї порушуються права працівників на страховий стаж і соцвиплати.
Ініціатива доповнює Закон України від 09.04.2026 №4851-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підтвердження страхового стажу», який набирає чинності 2 серпня та дозволяє зараховувати до стажу окремі періоди роботи без сплачених внесків, якщо одночасно виконано умови:
- працівник офіційно працював (трудовий договір / контракт / законні підстави);
- є офіційно визнана заборгованість роботодавця зі сплати ЄСВ;
- подано звітність з ЄСВ із нарахуванням не менше мінімального страхового внеску.
Бронь під лупою: кому пробачили перепідтвердження, а кого можуть «відрізати» від відстрочок
Підприємства можуть втратити бронювання працівників не лише через нові критерії критичності, а й через банальний переліміт заброньованих, водночас частині бізнесу дозволили уникнути повторного підтвердження статусу.
Так від повторного проходження процедури звільнили підприємства, які мають статус критично важливих саме для забезпечення потреб Збройних сил та інших військових формувань. Для них постанова КМУ від 30.05.2026 №692 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Постанова №692) не встановлює обов’язку отримувати критичність заново.
Натомість підприємства, критично важливі для економіки або забезпечення потреб громад, мають пройти перевірку відповідності оновленим вимогам. Найближчим часом у «Дії» та «Резерв+» має з’явитися оновлена інформація щодо строків дії критичності та бронювання, що дозволить роботодавцям побачити, чи потрібно їм до 1 вересня повторно подавати документи.
Після змін, внесених Постановою №692, влада посилює контроль за системою бронювання: Мінекономіки вже почало відстежувати підприємства, які перевищили дозволену квоту заброньованих військовозобов’язаних, та надсилає їм вимоги терміново анулювати «зайві» відстрочки й відзвітувати про це через документи з «Дії».
На усунення порушення відведено лише 10 робочих днів, а перевищення ліміту може стати підставою для втрати статусу критично важливого підприємства. На цьому тлі бізнес також готується до оновлення галузевих і регіональних критеріїв критичності, однак перепідтвердження потрібне не всім.
Паралельно Мінекономіки готує централізований моніторинг дотримання квот бронювання, тож контроль за підприємствами стане значно жорсткішим, а ризик втратити і статус критично важливого, і бронювання працівників – цілком реальним.
Швидко зорієнтуватися у новаціях вам допоможуть матеріали:
- Як не втратити критичність з червня 2026 року: контроль середньої зарплати по підприємству
- Перехідний період до 01.09.2026: як не втратити критичність вже зараз
- Зарплата 25 941 грн: коли для критичності підприємства, а коли для бронювання працівника
- Як підприємству отримати «критичність» після запровадження останніх нововведень
- 10 днів на розбронювання або втрата критичності: нові правила переліміту та контроль від Мінекономіки
У продовження цих змін 26 червня розглянемо найчутливіші для роботодавців питання на вебінарі «Страховий стаж без ЄСВ, бронювання під загрозою та звіт з інвалідності: зміни під контролем з 02 червня».
Коментарів поки немає
Почніть розмову…

