Мінімалка від медіани, ліміт на премії і штрафи з працівників: нова «справедлива» реформа
У Верховній Раді зареєстрували резонансний законопроєкт №14387 про «справедливу систему оплати праці», який пропонують зробити універсальним – і для держслужби, і для бізнесу, і для громадського сектору.
На замітку! Про цю ініціативу ми вже інформували у Підсумках тижня 01.12–05.12.2025
Йдеться про кардинальну перебудову всієї зарплатної системи: замість тарифних сіток – грейди, замість простої зарплати – складна конструкція з окладу, змінної частини та бенефітів, а мінімалку пропонують закріпити як жорстку державну гарантію з прив’язкою до медіанної зарплати: з 2027 року – не менше 50%, з поетапним підвищенням до 60% до 2029 року. Нагадаємо, медіанна зарплата – це сума, за якої половина працівників заробляє менше, а інша половина – більше. Вона не враховує дуже високі зарплати окремих людей, тому є більш точним відображенням реальних доходів, ніж середня зарплата.
Паралельно вводиться «таємниця оплати праці», коли інформація про оклади, надбавки й премії стає закритою.
Для держсектору передбачені табелі посад із граничними доходами та обмеження різниці між найвищими й найнижчими зарплатами максимум до 30%. А ще для держслужбовців хочуть встановити чіткі межі річної винагороди, щоб не можна було «роздувати» доходи преміями, та уніфіковану оплату для посад з однаковою цінністю.
Закон має пріоритет над іншими актами й може «перекрити» навіть спеціальні закони з вищими окладами. Профспілки ж б’ють на сполох: документ називають сирим, фрагментарним і небезпечним, бо він одночасно скасовує чинні норми, зливає в один котел державу й приватний сектор та за невиконання норми, брак чи з інших причин дозволяє платити менше мінімалки через «провину» працівника – фактично легалізуючи зарплатні штрафи.
Якщо закон ухвалять, нові правила запрацюють із 1 січня 2027 року, але дискусія навколо нього вже переросла у відкритий конфлікт.
На тлі гучних законодавчих ініціатив бізнесу важливо чітко орієнтуватися в тому, що вже діє зараз і які зміни реально впливають на роботу у 2026 році. Саме про це поговоримо 28 січня на вебінарі «Зарплатно-кадрові правила 2026: ЄТС, квота з інвалідності, звіряння з ТЦК без ризиків».
Воєнний «імунітет» від штрафів та виплати зарплат для бізнесу в окупації
До парламенту також внесли законопроєкт №14385, який вводить нові правила трудових відносин для роботодавців і працівників на тимчасово окупованих територіях та в зонах активних бойових дій.
Закон враховує обставини війни, коли стандартні вимоги щодо праці не можуть бути виконані, і тому передбачає звільнення роботодавців від низки обов’язків. Зокрема, за ним роботодавці отримують послаблення вимог щодо робочого часу, безпечних умов праці та атестації робочих місць, обліку нещасних випадків, медоглядів, ведення кадрової документації та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Також законопроєкт надає право роботодавцям призупиняти трудові договори та звільняти працівників за спрощеною процедурою та заднім числом.
При цьому роботодавці та їхні представники, які працюють на окупованих територіях або в зонах бойових дій, звільняються від будь-якої відповідальності – адміністративної, фінансової чи кримінальної за невиплату зарплати або недотримання інших трудових гарантій, які вони не можуть виконати через обставини війни. Але лише до деокупації території або перереєстрації бізнесу на контрольованій території.
Ключова новація – це автоматичне визнання перебування бізнесу на ТОТ або в зоні бойових дій форс-мажором, що позбавляє роботодавців необхідності доводити це через сертифікати ТПП чи суд.
Крім того, підприємства на окупованих територіях не підлягають штрафам за порушення військового обліку, адже взаємодія з ТЦК в таких умовах фактично неможлива. Державний контроль і перевірки на таких територіях тимчасово призупинено.
Ініціатива покликана врахувати воєнні обставини та зняти з бізнесу зайвий тягар, але водночас створює серйозні питання щодо балансу прав працівників і свободи роботодавців.
Апеляція з акцентом на нацбезпеку: як товарний облік став справою державної ваги
Історія з товарним обліком для ФОПів далека від фіналу. Хоча Київський окружний адмінсуд визнав наказ Мінфіну від 03.09.2021 №496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку» незаконним і нечинним (див. рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №640/304/22, про яке ми розповідали у Підсумках тижня 24.11–28.11.2025), міністерство з цим не змирилося і подало апеляцію.
Мінфін вважає, що суд був надто формальним, не врахував «великі цілі» наказу та навіть зашкодив інтересам держави, суспільства й нацбезпеки. Окремо чиновників обурило письмове провадження – у відомстві наполягають, що всі учасники справи мають ходити до суду особисто й на кожен етап.
Також Мінфін заявляє, що позивач нібито не довів свою зацікавленість у справі, а скасування наказу може мати негативні наслідки, зокрема для ювелірного бізнесу.
Бізнес-спільнота уважно стежить за процесом і не виключає, що справа дійде до Верховного Суду. Про всі перипетії з цього питання ми також оперативно інформуватимемо вас. Стежте за нашими оновленнями на сайті та листами.
Важливий момент: поки триває судовий розгляд, підприємці зобов’язані вести товарний облік, навіть попри рішення суду першої інстанції. Докладніше про це – у статті.
У такій нестабільній ситуації підприємцям особливо важливо чітко розуміти свої поточні обов’язки та вимоги до обліку, звітності й розрахунків. Саме цьому присвячено вебінар 27 січня «Річна звітність єдинників і ФОП 1–3 груп & (П)РРО і РОS-термінали у 2026».
МВФ ставить ультиматум ФОПам і дає рік на ПДВ-перехід. Влада шукає компроміс
ПДВ для ФОПів знову на порядку денному – і цього разу без ілюзій. МВФ прямо заявив: пільги з ПДВ мають зникнути, інакше Україна застрягне між ринковою та неринковою економікою.
Для старту Фонд вимагає не ухвалення, а лише внесення законопроєкту до парламенту, але часу на політичне «дозрівання» небагато – приблизно рік. Без цього нової чотирирічної програми фінансування на 8,2 млрд доларів не буде. Паралельно уряд має розширити податкову базу, закрити митні лазівки та взятися за онлайн-доходи.
Мінфін уже підтвердив так званий «маяк»: ФОПів на спрощенці з оборотом понад 1 млн грн планують зобов’язати реєструватися платниками ПДВ з 1 січня 2027 року. Сам закон мають подати до Ради вже до березня 2026-го. 2026 рік визначають як перехідний – без різких рухів, але з чітким сигналом: правила гри змінюються, і ПДВ для ФОПів – питання не «чи», а «коли».
Водночас влада намагається знайти баланс між виконанням міжнародних зобов’язань і мінімізацією негативних наслідків для малого бізнесу та суспільних настроїв. Що не дивно, адже ФОПів із доходом понад 1 млн грн наразі близько 660 тисяч. Щоб хоч якось пом’якшити удар, експерти та представники бізнесу вже пропонують підвищити для ФОПів поріг для обов’язкової реєстрації платником ПДВ до 2–3 млн грн. Тим більше, що предметних обговорень із МВФ щодо зміни параметрів порога або термінів початку стягнення податку поки не було – пріоритетом залишається внесення законопроєкту до парламенту, а деталі можуть уточнюватися під час слухань.
І хоча уникнути ПДВ для ФОПів уже не вдасться, уряд обіцяє переглянути меморандум із Фондом, щоб дійти компромісу, який тою чи іншою мірою задовольнив би всіх.
Щоб ефективно провадити бізнес й уникнути непорозумінь із контролюючими органами щодо сплати своїх податкових зобов’язань, запрошуємо вас 30 січня на вебінар «Прибуток, ПДВ та контроль податкового навантаження & Земельний податок і орендна плата».
Інструкцію з ЄСВ переписали під війну: менше бюрократії, більше автоматизму
Мінфін оновив Інструкцію з нарахування та сплати ЄСВ, затверджену наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449, щоб вона відповідала реаліям воєнного часу (наказ Мінфіну від 21.11.2025 №592 «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Тепер документ враховує останні зміни в законодавстві, які стосуються ФОПів, незалежних професіоналів, фермерів, мобілізованих та людей, які постраждали від війни і були позбавлені волі.
Головний акцент – менше заяв, більше автоматизму: звертатися до податкової тепер можна лише у винятковому випадку, якщо немає даних у військових реєстрах або не підтверджені дати мобілізації чи демобілізації.
Дублюючі норми просто прибрали, щоб не було подвійних трактувань і зайвої паперової плутанини. Також з Інструкції викреслили застарілу норму про перерахунок ЄСВ через зміну класу профризику до 2016 року – механізму давно не існує, але формально він «висів» у правилах. Водночас можливість виправляти старі помилки залишили.
Окрема, чутлива частина – добровільне страхування. За людей, які перебували в полоні або були незаконно позбавлені свободи через агресію РФ, ЄСВ платитиме держава – за весь період неволі і ще пів року після звільнення. А ті, хто мав добровільні договори, але був мобілізований, автоматично переходять у статус застрахованих осіб, бо отримують грошове забезпечення.
Загальний меседж змін простий: держава поступово забирає з плечей платників те, що вони фізично не могли виконати.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
З лютого 2026-го Мінфін запускає е-кабінет для контролю ваших платежів
З 2 лютого 2026 року стартують нові правила фінансового моніторингу для банків, бізнесу й ФОПів.
Мінфін запускає електронний кабінет для суб’єктів первинного фінмоніторингу, через який вони обмінюватимуться даними з Держфінмоніторингом (наказ Мінфіну від 04.06.2021 №322 «Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу» зі змінами згідно з наказом Мінфіну від 30.12.2025 №667 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України»). Це означає більше цифрового контролю, нові формати повідомлень про операції, ризик-орієнтований підхід до клієнтів і обов’язкове звітування про підозрілі дії та замороження активів, пов’язаних із тероризмом.
На тлі масових блокувань карток і запитів від банків держава запевняє: мета не в тому, щоб «кошмарити» людей, а щоб прикрити тіньові схеми з дропами та псевдопереказами. Для українців це не означає обмежень у повсякденних переказах. Проте банки почнуть уважніше аналізувати операції, звертаючи увагу на регулярні або непрозорі схеми.
Основне правило залишається простим: не передавайте картки та доступи третім особам, зберігайте квитанції та довідки про доходи, правильно зазначайте призначення платежів.
Для ФОПів важливо вести реальні господарські операції, показувати співвідношення доходів і витрат, щоб не потрапити під підозру.
Усе це – частина великого плану зближення з ЄС і підготовки до входу в SEPA, де без жорсткого фінмоніторингу двері просто не відчинять. Отже, для громадян і бізнесу головне: показувати реальні доходи, пояснювати платежі й не гратися в «сіру зону», бо епоха «перекинув – і ніхто не питає» добігає кінця. Докладніше – у статті.
Велика «чистка» компаній-оболонок і «аномальних» ФОПів: нові вказівки НБУ для банків
Нацбанк закликає банки не закривати очі на компанії-оболонки та уникати формального підходу у фінмоніторингу.
Якщо банк виявляє хоча б один ризиковий сигнал – треба перевіряти далі, збирати документи, аналізувати реальні платежі, зарплати, податки, оренду та комунальні. Мета – захист від відмивання грошей, фінансування тероризму та зброї масового знищення.
НБУ також звертає увагу на фізосіб-підприємців, які новостворені, але ведуть аномально великі фінансові операції, що перевищують законодавчі ліміти. Банки мають вести чорні списки, відмовляти сумнівним клієнтам і обмінюватися інформацією між собою.
Головна ідея – комплексний аналіз і превентивні дії, а не формальності, щоб фінансові послуги не стали інструментом злочину.
Електронні трудові договори: швидко, зручно, але з новими ризиками для роботодавців
Із 2026 року стрімко йде в цифру й працевлаштування в Україні – паперові трудові договори поступово відходять у минуле.
Так нардепи у першому читанні підтримали законопроєкт №14141, який дозволяє укладати трудові договори повністю онлайн, без особистої присутності та без подання оригіналів документів. Достатньо електронного підпису, і людина офіційно працевлаштована.
З одного боку – це зручно, швидко і по-європейськи. З іншого – нові правила несуть і нові ризики. Якщо електронний підпис використано неправомірно, договір можуть оскаржити або взагалі визнати неукладеним. Втрата електронних документів під час перевірки прирівнюється до їх відсутності.
Окремий біль – кібербезпека і захист персональних даних, адже витік такої інформації може обернутися не лише штрафами, а й репутаційним скандалом. Важливо й те, що електронний договір не звільняє від класичних обов’язків роботодавця – видання наказів, повідомлень до податкової та обліку робочого часу.
Паралельно уряд уже з 21 січня 2026 року (постанова Кабміну від 07.01.2026 №41) запустив дворічний експеримент через Дію та систему «Обрій»: від пошуку роботи до звільнення – усе онлайн, з автоматичною передачею даних до Пенсійного фонду та Міноборони [Від ред. – Про цю систему ми вже згадували у Підсумках тижня 15.12–19.12.2025].
Для працівників це мінус бюрократія, для роботодавців – плюс швидкість, але й нова зона відповідальності з перевірками, цифровими слідами та роботою з новим держреєстром, коли помилки можуть дорого коштувати.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
Сумні реалії бронювання, коли закон дозволяє, уряд обіцяє, а «Дія» дає збій
З 4 грудня 2025 року закон дозволяє бронювати працівників критично важливих підприємств навіть із порушеннями військового обліку. Ідеться про тих, у кого відсутні або неправильно оформлені військово-облікові документи, хто не стоїть на обліку або перебуває в розшуку (за винятком серйозних кримінальних статей). Бронь таким працівникам надають не більше одного разу на рік і тривалістю до 45 календарних днів [Див. Підсумки тижня 03.11–07.11.2025 та 01.09–05.09.2025].
Формально все працює: внесені зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабміну від 27.01.2023 №76, і анонсована електронна взаємодія між реєстрами. На практиці ж, станом на дату трансляції цього випуску, «Дія» досі не готова приймати відповідні заявки, тож підприємства залишаються безпорадними перед загрозою втрати ключових кадрів через технічні затримки.
Тимчасово спрощені правила мали б пришвидшити процес: бронювання за добу, без обмежень на повторні анулювання, але це працює лише до 1 лютого 2026 року [Див. Підсумки тижня 08.12–12.12.2025]. Після цієї дати повернуться стандартні три доби опрацювання й інтервал 5 днів між повторними заявками. Тож урахуйте це.
Коментарів поки немає
Почніть розмову…
