Облік працівників з інвалідністю: повна чи часткова зайнятість

Обидва працівники з інвалідністю зараховуються у норматив як 2 окремі особи, але тільки якщо їхня нарахована зарплата за кожен місяць перевищує повну мінімальну зарплату 8 647 грн; сам факт роботи на 0,5 ставки цьому не заважає. Якщо за 0,5 ставки кожному нараховують лише 5 000 грн, жоден з них до нормативу не включається.

Обґрунтування

1. Неповна зайнятість не виключає з нормативу. Відповідно до ст. 18-2 Закону № 875-12 та Інструкції зі статистики кількості працівників №286, працівник за основним місцем роботи зараховується до середньооблікової кількості як одна особа незалежно від того, працює він повний чи неповний робочий час, отже кожен працівник з інвалідністю на 0,5 ставки рахується як «1 особа», а не «0,5».

2. Ключова умова з 2026 року — «зарплатний» критерій. Ст. 18-2 Закону №875-12 встановлює, що до виконання нормативу зараховується лише працевлаштування осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує повну мінімальну заробітну плату за місяць, незалежно від повної чи неповної зайнятості. При окладі 10 000 грн та роботі на 0,5 ставки фактична зарплата кожного становить 5 000 грн, що менше 8 647 грн, тому таких працівників не можна врахувати у виконання нормативу, доки їхній місячний дохід не перевищить МЗП (наприклад, за рахунок підвищення окладу або доплат/премій).

3. Складання «часток ставки» між працівниками не допускається. Пояснення до ст. 18-2 Закону №875-12 прямо вказують, що «зарплатний» критерій контролюють окремо щодо кожного працівника з інвалідністю, і не передбачено підсумовування частин зайнятості або зарплат двох працівників для утворення «однієї одиниці» нормативу. Тому схема «0,5 ставки + 0,5 ставки = 1 одиниця» неправомірна, якщо кожен окремо не виконує вимогу щодо зарплати понад МЗП.

Коректність включення цих працівників до нормативу залежить не від 0,5 ставки, а від того, чи перевищує нарахована зарплата кожного з них мінімальну.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?