Чи можна відмовити в оплаті лікарняного без заробітку

Так, відмовити в оплаті е-лікарняного законно: допомога по тимчасовій непрацездатності покликана компенсувати втрачений заробіток, якого у працівника під час нез’явлень («НЗ») немає, а через несплату ЄСВ втрачається статус застрахованої особи. Надіслати повідомлення про відмову рекомендованим листом через «Укрпошту» протягом 5 днів із дня прийняття рішення є цілком достатнім і відповідає вимогам закону.

Якщо працівник вийде на роботу після хвороби, то лікарняний підлягає оплаті на загальних підставах. А от якщо «нез’ясовані причини» продовжаться після закриття лікарняного, то треба врахувати деякі нюанси.

Право на страхові виплати виникає у застрахованої особи з настанням страхового випадку в період роботи (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV, далі — Закон № 1105). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309

Хто є застрахованою особою? Фізична особа, яка (1) відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (працює на умовах трудового договору) і (2) сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI).

Коли працівник надасть пояснення щодо своєї відсутності, роботодавець має прийняти рішення: визнати ці причини відсутності поважними чи кваліфікувати їх як прогул. У першому випадку в табелі позначку «НЗ» (цифровий код 28) замінюють на «І» (цифровий код 30) «Інші причини неявок», в другому — на «ПР» (цифровий код 24) «Прогул».

Навіть якщо період неявок до початку непрацездатності буде визнано прогулом, на момент відкриття лікарняного працівник перебував у трудових відносинах і залишався застрахованою особою. Відповідно він має право на оплату лікарняного на загальних підставах.

Проте якщо після одужання працівник не вийшов на роботу (продовжується відсутність з незʼясованих причин), то варто врахувати позицію пенсійників (див. лист ПФУ від 30.03.2023 № 12195-15368/У-03/8-2800/23). Вони наполягають: якщо працівник тривалий час не виходив на роботу і за нього роботодавцем не сплачувався єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, він втрачає статус «застрахованої особи» і у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності.

Лист Пенсійного фонду від 30.03.2023 № 12195-15368/У-03/8-2800/23

Відмова у призначенні виплат за листком непрацездатності в даній ситуації базується на двох взаємопов’язаних нормах:

Відсутність факту втрати заробітку: Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV, ч. 1 ст. 15 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі виключно у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу). Оскільки працівник відсутній на роботі з нез'ясованих причин («НЗ»), заробітна плата йому не нараховувалася, отже, факт втрати заробітку внаслідок хвороби відсутній.
Втрата статусу застрахованої особи: Згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, п. 3 ч. 1 ст. 1 застрахованою є особа, за яку сплачується або сплачувався єдиний внесок. Якщо працівник тривалий час (із січня 2026 року) фактично не працює, дохід не нараховується та ЄСВ у місяці настання непрацездатності не сплачується, він втрачає статус застрахованої особи у розумінні соцстрахування, що унеможливлює виплату лікарняних (як за перші 5 днів за кошти підприємства, так і з 6-го дня коштом ПФУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!