Визначення витрат на з.плату у виробничій собівартості продукції

Сама процедура списання продукції з балансу на підставі інвентаризації за її поточною обліковою вартістю є правильною, однак рахунок списання та поточна модель формування собівартості містять суттєві методологічні порушення.

Рахунок для списання втрат від обстрілу. Знищення майна внаслідок бойових дій (обстрілу) є надзвичайною подією і не належить до звичайної господарської діяльності чи собівартості реалізації. Відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати», п. 29 та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку № 291, вартість втраченої продукції списується до складу інших витрат діяльності:Дт 977 «Інші витрати діяльності» — Кт 26 «Готова продукція».

Списувати такі втрати в дебет субрахунку 901 або на загальновиробничі витрати (рахунок 91) заборонено.

ПДВ-наслідки. Відповідно до підпункту 69.5 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, операції зі списання майна (у тому числі готової продукції), знищеного (втраченого) внаслідок бойових дій під час воєнного стану, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тобто компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ за пунктом 198.5 ПКУ на знищену продукцію та використану в ній сировину не нараховуються (за умови належного документального оформлення: наказ про інвентаризацію, інвентаризаційні описи/акти, протокол комісії та фіксація руйнувань уповноваженими органами/ДСНС/поліцією).

Керівництво частково праве, оскільки поточний бухоблік на підприємстві ведеться з прямим порушенням стандартів, через що балансова собівартість готової продукції на складі дійсно штучно занижена.

Що враховано неправильно (помилка в обліку):
Згідно з НП(С)БО 16 «Витрати», п. 11:

Пряма зарплата робітників (технологів, операторів ліній розливу, пакувальників), зайнятих виготовленням напоїв, разом із нарахуванням ЄСВ (22%) зобов'язана включатися безпосередньо до виробничої собівартості продукції (кореспонденція: Дт 23 — Кт 661, 651). Списувати таку оплату праці напряму на витрати періоду стандарти забороняють.
Загальновиробничі витрати (рахунок 91) (наприклад, оренда та освітлення цеху, амортизація виробничого обладнання, зарплата начальника виробництва) не можуть просто «зависати» або списуватися довільно. Змінні ЗВВ та розподілені постійні ЗВВ обов'язково щомісяця списуються в дебет виробництва: Дт 23 — Кт 91, формуючи собівартість готової продукції на складі (НП(С)БО 16, п. 16). Лише нерозподілена частина постійних ЗВВ списується у витрати періоду (Дт 901 — Кт 91).
Через те, що у вашій програмі на рахунок 23 потрапляли лише матеріали (сировина, пляшка, пробка), готова продукція на субрахунку 26 обліковувалася за усіченою, неповністю сформованою собівартістю.

У чому керівництво помиляється:
Витрати на збут (рахунок 93) (реклама, маркетинг, оплата праці менеджерів зі збуту, доставка продукції покупцям) та адміністративні витрати (рахунок 92) за нормами НП(С)БО 16, п. 17–19 є витратами відповідного періоду. Вони за жодних обставин не включаються до виробничої собівартості продукції та не зберігаються у вартості складських залишків. Навіть за ідеального обліку рахунки 92 та 93 не мають збільшувати оцінку залишків на рахунку 26.

Як пояснити ситуацію керівництву та що робити далі
Для цілей бухгалтерського та податкового обліку:

Поясніть керівництву: бухгалтер списує залишки суворо за тією балансовою вартістю, за якою продукція була фактично оприбуткована на рахунок 26 за даними регістрів обліку. Заднім числом самовільно додавати до балансової вартості витрати на збут чи адміністративні витрати заборонено нормами національних стандартів (НП(С)БО 16).
Збиток у бухгалтерському обліку визнається саме в сумі облікової вартості на рахунку 26 проведенням: Дт 977 — Кт 26.
Для цілей розрахунку розміру збитків (компенсації, репарацій, кримінальних проваджень):

Сума втрат для претензійно-позовної роботи або майбутнього відшкодування збитків від агресора не обмежується лише балансовою виробничою собівартістю.
Підприємство може замовити незалежну експертну оцінку або розрахувати сукупні збитки, які включають:ринкову вартість знищеної продукції;
неодержаний прибуток (упущену вигоду);
повні понесені витрати підприємства на закупівлю, організацію збуту та транспортування.
Ці розрахунки оформлюються окремою економічною калькуляцією або звітом оцінювача і використовуються для фіксації шкоди в кримінальному провадженні, а не для бухгалтерського проведення.
Виправлення моделі обліку на майбутнє:

Необхідно налаштувати облікову політику та базу «1С:Підприємство»: пряму виробничу зарплату цехових робітників з ЄСВ відносити на субрахунок 23, а рахунок 91 розподіляти наприкінці кожного місяця (проведення Дт 23 — Кт 91 у частині розподілених витрат та Дт 901 — Кт 91 у частині нерозподілених). Це приведе облік у відповідність до норм законодавства та забезпечить реальну виробничу собівартість продукції.

Раді допомогти, звертайтесь ще!