Нарахування курсових різниць на аванси нерезидентам: нюанси обліку

Якщо суд зобов’язав нерезидента повернути аванс, така заборгованість стає монетарною і за нею потрібно нараховувати курсові різниці з дати, коли стало відомо, що товар не буде поставлено (дата рішення суду або інша дата фіксації обов’язку повернути гроші), а обліковувати її слід вже не на 3712, а на рахунку розрахунків (як правило, 377 або 362 залежно від облікової політики).

Обґрунтування

Аванс за товар до моменту прийняття рішення про його повернення є немонетарною статтею. За немонетарними статтями курсові різниці не визначають, тому поки очікується постачання товару, перерахунок за курсом не проводиться.

Коли суд зобов’язує нерезидента повернути кошти, характер заборгованості змінюється. Вона більше не буде погашена товарами, а має бути погашена грошима, тому стає монетарною. У цей момент потрібно перекласифікувати суму авансу з рахунку 3712 на рахунок розрахунків з іншими дебіторами, наприклад: Дт 377 Кт 3712.

Після перекласифікації на монетарну статтю потрібно нараховувати курсові різниці. Курсові різниці визначаються з дати, коли заборгованість стала монетарною (дата судового рішення чи іншого документа, що фіксує обов’язок повернення коштів), і надалі на дати господарських операцій (фактичного повернення коштів) та на дати балансу, поки заборгованість не буде погашена.

Курсові різниці відображаються за рахунками доходів або витрат. Позитивні різниці визнають доходом (наприклад, Дт 377 Кт 714), від’ємні – витратами (наприклад, Дт 945 Кт 377). Це впливає на фінансовий результат і, відповідно, на податок на прибуток, але не сплачується «окремо» до бюджету.

Підсумок: курсові різниці нараховуєте тільки з моменту, коли аванс перетворився на вимогу повернення коштів, і обліковуєте таку заборгованість вже не на 3712, а на рахунку розрахунків типу 377.