Сторнування актів наданих послуг: як уникнути проблем

найкращим варіантом є документальне оформлення розірвання договору за згодою сторін, що стане підставою для коригування бухгалтерського обліку та ПДВ.

Оскільки ви на загальній системі та є платником ПДВ, просто «видалити» документи не можна, адже послуги фактично надавались (технічний доступ був відкритий), а податкові накладні (ПН) вже зареєстровані.

Просто «видалити» або «відмінити» акти неможливо, оскільки послуги фактично надавалися і ПН вже зареєстровані. Вам потрібно укласти додаткову угоду про розірвання договору, де зафіксувати дату припинення зобов'язань. На підставі цієї угоди ви зможете зробити сторно (або зворотне проведення) в обліку та виписати розрахунок коригування (РК) до податкових накладних на підставі ст. 192.1 ПКУ.

Оскільки контрагент хоче розірвати договір «заднім числом», а ви з цим згодні, необхідно підписати Додаткову угоду про розірвання договору.

Якщо акти вже проведені в обліку, їх не можна просто видалити, оскільки це порушить послідовність господарських операцій.

На підставі додаткової угоди та бухгалтерської довідки ви робите запис методом «червоне сторно» (або зворотне проведення: Дт 361 Кт 703 — мінус, Дт 703 Кт 641 — мінус).
Відсутність підпису в М.Е.Doc: Сама по собі відсутність електронного підпису покупця на акті не є автоматичною підставою для анулювання операції, якщо послуга була фактично надана (інтернет був доступний). Проте, у вашому випадку, відсутність підпису полегшує процедуру «відмови» від операції за згодою сторін.

Згідно з Податковим кодексом України, п. 192.1, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, суми податкових зобов'язань постачальника підлягають відповідному коригуванню на підставі РК. Ви згадали про варіант РК як до «помилкової» ПН. Це можливо, якщо ви зможете довести, що послуги фактично не надавалися (наприклад, через технічне відключення).

Раді допомогти, звертайтесь ще!