Право на соціальну відпустку при звільненні: важливі нюанси та документи

Право на соцвідпустку виникло в 2025 році. Тому за цей рік працівник (один з батьків) має право на таку відпустку повної тривалості 10 днів незалежно від дати народження дитини. Така відпустка не залежить від відпрацьованого часу і надається повної тривалості. Соцвідпустка на дітей немає строку давності, тому у разі її невикористання вона моєе бути надана в наступних роках, або при звільненні за неї буде виплачена компенсація. Соцвідпустка надається одному з батьків. Хто саме буде використовувати таку відпустку визначають батьки самостійно. У разі якщо така відпустка була використана іншим з батьків, то іншому вона не надається. При чому ст .24 цього закону передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Це означає, що оскільки батьки мають рівне право на цю відпустку, але скористатися може тільки один з них, та враховуючи норми ст 24 Закону про відпустки, якщо є документ, який підтвержує, що соцвідпустка за певний рік була вже використана іншим батьком, то компенсацію не виплачують. Для цього слід надати довідку з місця роботи батька дитини, що він використав таку відпустку. Якщо такого підтвердження немає, на мою думку слід виплатити компенсацію.

Роботодавець зобовязаний в день звільнення провести повний розрахунок з працівником, зокрема виплатити компенсацію за всі невкористані дні щорічної та соцвідпустки на дітей.. За порушення цієї норми загрожують штрафи. Згідно зі ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У випадку такого порушення передбачено адміністративну та матеріальну відповідальність.
Адміністративна – відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП – порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 нмдг (510-1700 грн).
Матеріальна – відповідно до ст. 265 КЗпП – порушення інших вимог трудового законодавства за порушення строків виплати в межах місяця – 1 МЗП (наразі – 8000 грн), більше місяця – 3 МЗП (наразі – 24 000 грн) на підприємство.
Зазначені штрафи може накласти Держпраці при перевірці.
Також згідно зі ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у день звільнення, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Раді допомогти, звертайтесь ще!