Просто вилити відпрацьовані мастила на смітник не можна. Адже це — небезпечні відходи (п. 42 Жовтого переліку відходів). Заклад, що має автомобілі, як споживач мастил (олив) зобов’язаний:

• забезпечувати роздільне збирання відпрацьованих мастил;


• здавати відпрацьовані мастила на приймальні пункти або безпосередньо переробникам відпрацьованих мастил (олив);


• здійснювати первинний облік придбаних мастил, їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (п. 6 Порядку № 1221).

Підприємство самостійно утилізує відпрацьовані мастила, якщо має відповідну матеріально-технічну базу та ліцензію на господарську діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами.

Мастильні матеріали та антифризи обліковують як запаси на субрахунку 203 "Паливо" (якщо вони використовуються для власних потреб) або на субрахунку 207 "Запасні частини" (якщо купуються як запчастини).

Відпрацьовані мастила та антифризи класифікуються як небезпечні відходи. Їх потрібно обліковувати окремо:
Журнал обліку відходів. Відповідно до правил, підприємства мають вести первинний облік відходів (за типовою формою). У цьому журналі фіксується інформація про вид, кількість та походження відходів.
Оприбуткування відходів. Після зливу відпрацьованої рідини її оприбутковують на склад, використовуючи субрахунок 209 "Інші матеріали" або інший аналітичний рахунок, що відповідає обліковій політиці підприємства.

Коли мастила та антифризи використовуються, їх потрібно списати з балансу. Цей процес залежить від призначення.

Передача відпрацьованих матеріалів на утилізацію відображається проводкою Дт 949 "Інші витрати операційної діяльності" Кт 209.

Раді допомогти, звертайтесь ще!