Можливість списання залежить від строку пред’явлення виконавчого документа: якщо він не продовжувався (не було зупинення строків), заборгованість слід було списати у 2022 році; якщо ж строк пред’явлення був продовжений, списати можна після його фактичного завершення та відсутності повернення коштів - для уточнення цього питання потрібно звернутися до юриста.

Питання, коли саме слід списати заборгованість, напряму пов’язане з дією строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. У вашій ситуації строк пред’явлення до виконання спливав 12.02.2022 року.

Якщо не було зупинення або продовження цього строку (наприклад, у зв’язку з воєнним станом, карантином через COVID-19 або іншими юридичними підставами), то після 12.02.2022 року підприємство втратило можливість примусового стягнення боргу. У такому разі заборгованість набуває ознак безнадійної відповідно до п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», і її потрібно було списати саме у 2022 році.

Якщо ж строк пред’явлення було продовжено (наприклад, зупинено на період воєнного стану або карантину), то списання слід проводити після фактичного закінчення продовженого строку пред’явлення і за умови, що стягнення не відбулося.

Оскільки питання продовження або зупинення строків є юридичним, для точного визначення дати списання потрібно звернутися до юриста, який оцінить чинність виконавчого документа у вашій конкретній ситуації.

Після з’ясування юридичної позиції:

якщо строк пред’явлення минув ще у 2022 році, підприємство повинно було тоді визнати заборгованість безнадійною. Якщо цього не зроблено, тепер це потрібно відобразити як виправлення помилки минулих років відповідно до вимог НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;

якщо строк пред’явлення ще чинний (тобто його дію продовжено або зупинено), заборгованість залишається сумнівною до моменту завершення цього строку та остаточного з’ясування, що примусове стягнення неможливе.

Раді допомогти, звертайтесь ще!