Дисконтування фінансових зобов’язань передбачено
п. 12, 13 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» (наказ Мінфіну від 31.01.2000 р. № 20).
У ньому зазначено, що довгострокові зобов’язання відображаються у балансі за теперішньою (дисконтованою) вартістю, якщо їхня номінальна сума суттєво відрізняється від теперішньої вартості майбутніх платежів.

Крім того, відповідно до п. 3 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти» (наказ Мінфіну від 30.11.2001 р. № 559), фінансові зобов’язання, отримані за відсотковою ставкою, нижчою від ринкової, визнаються за справедливою вартістю з подальшим амортизуванням різниці між номінальною сумою та теперішньою (дисконтованою) вартістю.

Потрібно дисконтувати, якщо одночасно виконуються такі умови:

Строк погашення більше 12 місяців — тобто зобов’язання є довгостроковим (п. 4 НП(С)БО 11).
Відсоткова ставка за договором не є ринковою — тобто явно занизька (0,01% при середньоринкових кредитних ставках у 2025 р. понад 20%).
Кредит не є пільговим для всіх позичальників (спеціальна державна або галузева програма, наприклад, «5–7–9%»). Якщо підприємство доведе, що:

кредит видано в рамках державної або банківської програми, де всі позичальники мають однакову ставку (0,01%);
ставка визначена не індивідуально, а за типовими умовами програми (тобто ринкова для даної категорії суб’єктів).
- Тоді такий кредит вважається пільговим, але ринковим для конкретного ринку

В даному випадку скоріш всього це не так.
Отже, у вашому випадку — довгостроковий кредит (до 2027 року) з не ринковою ставкою 0,01% → потрібно дисконтувати.

Наявність договору застави не впливає на факт дисконтування, оскільки застава є забезпеченням виконання зобов’язання, а не фактором, що визначає справедливу (ринкову) вартість боргу.
НП(С)БО 11 розглядає саме грошові потоки за договором, а не характер забезпечення.
Отже, застава не звільняє від дисконтування

Розрахунок теперішньої вартості (PV) здійснюється за формулою:

PV = FV / (1 + i)ⁿ

де:

PV – теперішня (дисконтована) вартість кредиту.
FV – майбутня вартість (номінальна сума кредиту, що підлягає погашенню).
i – ставка дисконтування (ринкова ставка відсотка).
n – кількість періодів (років, кварталів, місяців) до дати погашення.

Визначення ставки дисконтування - найважливіший етап. Ставка має відображати ринкові умови. Для її визначення можна використовувати:

• Ринкову ставку відсотка за кредитами на аналогічні суми, строки та з аналогічним забезпеченням, які підприємство могло б отримати в інших банках на дату отримання кредиту.


• Середньоринкові ставки за кредитами, що публікуються Національним банком України.


• Ставку, розраховану на основі безризикової ставки (наприклад, дохідність за ОВДП), скориговану на ризики, пов'язані з вашим підприємством.

Вибір ставки та методику розрахунку необхідно обґрунтувати та зафіксувати в обліковій політиці підприємства або в окремій бухгалтерській довідці.
Визначення періоду дисконтування (n). Це кількість періодів (зазвичай років або кварталів) від дати балансу до дати погашення кредиту.

Відображення в обліку.

На дату отримання кредиту: різниця між номінальною сумою кредиту (FV) та його теперішньою вартістю (PV) визнається доходом. Це відображається проводкою: Дт 505 «Довгострокові позики» Кт 733 «Інші доходи від фінансових операцій».
Протягом строку кредиту: сума дисконту амортизується (списується) на фінансові витрати протягом усього періоду користування кредитом. Це відображається проводкою: Дт 952 «Інші фінансові витрати» Кт 505 «Довгострокові позики».
Вплив на податок на прибуток Доходи та витрати, що виникають внаслідок дисконтування, впливають на фінансовий результат до оподаткування. Податковий кодекс України не передбачає коригувань фінансового результату на суми дисконтування довгострокової заборгованості. Отже, ці операції відображаються в податковому обліку за правилами бухгалтерського обліку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!