Облік СЕС у бухгалтерії
Придбані та змонтовані сонячні панелі, інвертори, кабельні системи й інше обладнання відносяться до основних засобів і обліковуються на субрахунку 104 «Машини та обладнання» рахунку 10 «Основні засоби» (Інструкція про застосування Плану рахунків бухобліку, наказ Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291, п. 10).
Витрати на монтаж, проект, пусконалагодження відносяться на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» до моменту введення об’єкта в експлуатацію.
Амортизація нараховується за обраним методом відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (п. 26, 27 НП(С)БО 7, наказ Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92).

2. Податковий облік
У податку на прибуток СЕС належить до четвертої групи основних засобів (машини й обладнання) — пп. 138.3.3 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Амортизаційні витрати включаються до податкових витрат, а податковий кредит із ПДВ за придбання компонентів СЕС формується за податковими накладними (п. 198.1, 198.3 ПКУ).

3. Компенсація електроенергії орендарями
Якщо орендодавець не продає електроенергію, а лише забезпечує нею орендарів у межах договору оренди, така компенсація не є постачанням електроенергії, а є частиною орендної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 283 ГКУ та ст. 759 ЦКУ, орендна плата включає в себе всі платежі, пов’язані з користуванням майном, у тому числі компенсацію комунальних послуг.
Отже, компенсація вартості електроенергії розглядається як відшкодування витрат орендодавця, яке є частиною орендної послуги, і тому підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах (пп. 185.1, 188.1 ПКУ).

Сторони можуть встановити будь-який механізм розрахунків (фіксована сума, за показниками лічильників, за тарифами зовнішнього постачальника), якщо це чітко передбачено договором оренди. Закон не обмежує орендодавця у виборі методу компенсації — головне, щоб порядок визначення вартості та оплати електроенергії був зафіксований у договорі (ст. 627 ЦКУ — свобода договору).

Отже, можливо продовжувати оформлювати компенсацію за тарифами зовнішнього постачальника, навіть якщо фактична собівартість нижча, за умови наявності відповідної договірної умови.

4. Ліцензування діяльності
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ст. 8 Закону України «Про ринок електричної енергії», ліцензуванню підлягає діяльність із виробництва, розподілу чи постачання електроенергії.
Проте п. 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 р. № 1467) встановлює, що ліцензія не потрібна, якщо:

електроенергія виробляється для власних потреб і не продається іншим споживачам;
потужність СЕС не перевищує меж, визначених у пункті 1.3 (5 МВт на одну площадку).
У випадку орендодавця, який не реалізує енергію, а лише забезпечує нею орендарів у межах орендних відносин, така діяльність не є постачанням електроенергії, а належить до експлуатаційного забезпечення об’єкта оренди. Отже, ліцензія не потрібна.

Втім, якщо компенсація фактично перетворюється на продаж електроенергії іншим споживачам (орендарям, що не є пов’язаними особами), через власні мережі, така діяльність може бути кваліфікована як розподіл або постачання електроенергії, що потребує ліцензування як оператора малої системи розподілу або постачальника. У такому разі доцільно звернутися до НКРЕКП для отримання офіційного роз’яснення (ч. 2 ст. 8 Закону про ринок електроенергії).

Раді допомогти, звертайтесь ще!