Паливо, яке використовується транспортом допоміжного підрозділу (рах. 233) для виконання робіт на об’єкті основної діяльності, має списуватись у два етапи:

Списання на витрати допоміжного підрозділу:
Підставою є первинний документ, що підтверджує витрати пального в межах господарської діяльності підприємства. Найкращим документом є подорожній лист або інший самостійно затверджений документ із обов’язковими реквізитами відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 9, Закон № 996-XIV). Він фіксує маршрут, пробіг, витрати пального, завдання тощо.

Узагальнення витрат та списання на собівартість:
Періодично слід складати акт списання. Оскліьки найменшим бухгалтерським обліковим періодом є місяць - доцільно робити саме за місць. Наприкінці місяця складається акт списання пального на підставі даних з подорожніх листів. Сформовані витрати накопичуються на рахунку 233 (згідно з Інструкцією № 291, затв. наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291), і вартість послуг допоміжного виробництва розподіляється на рахунок 231 – основне виробництво.
Типові проводки:

Дт 203 — Кт 631 (оприбуткування пального);
Дт 233 — Кт 203 (списання пального на витрати допом. підрозділу);
Дт 233 — Кт 66*, 65*, 13*, 20* (інші витрати автопідрозділу);
Дт 231 — Кт 233 (включення витрат у собівартість об’єкта).
Використання вимоги-накладної для списання пального не є доцільним, оскільки вона не відображає реального використання пального за об’єктом і не фіксує пробіг/маршрут/виконані завдання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!