Витрати на виробництво: технологічні витрати та відходи у бухгалтерії

Технологічні витрат-це неминучі втрати самої сировини в процесі виробництва (наприклад, усушка, випаровування, розпил, залишки на стінках тари). Відповідно до п. 14 П(С)БО 16, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o51 втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції, відносяться до інших прямих витрат виробничої собівартості продукції. В межах норм технологічні втрати включають до собівартості продукції. Втрати, що перевищують встановлені норми вони не включаються до собівартості продукції, а списуються на інші операційні витрати звітного періоду на субрахунок 947.

Технологічні втрати має самостійно встановити та затвердити переробне підприємство. Адже такі норми централізовано нормативними документами не встановлюються. Норми витрат сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що утворюються під час виробництва продукції, можуть бути визначені в технологічних умовах (картах), кошторисах технологічного процесу або інших подібних документах на виготовлення продукції, а також у технічній документації на обладнання.

Відходи це залишки сировини, матеріалів або напівфабрикатів, що утворилися під час виробництва продукції та повністю або частково втратили споживчі властивості початкового матеріалу. Вони поділяються на зворотні відходи це відходи, які можна використати повторно на самому підприємстві (з меншими вимогами до якості) або реалізувати на сторону. Такі відходи оцінюються за справедливою вартістю (ціною можливої реалізації або використання) і їх вартість зменшує виробничу собівартість продукції (п. 10.1 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, Наказ №132 від 18.05.2001). Вони оприбутковуються як активи (наприклад, на субрахунок 209).

Незворотні відходи це відходи, які неможливо використати чи продати. Відходи, реалізація та/або використання яких у виробничому процесі не передбачається, активом не визнаються. Витрати на утилізацію цих відходів включаються до інших операційних витрат( п. 2.13 Методрекомендацій № 2). Безповоротні відходи необхідно списати на підставі Акта списання відходів, який підприємство складає у довільній формі.

У Вашому запитанні залишки пасти на упаковці 0,5-0,7% є прикладом нормативних технологічних втрат. Неможливо використати 100% сировини, і такий залишок є неминучим. Вартість цієї пасти повинна бути включена до собівартості кінцевої продукції (наприклад, соусу, піци тощо), для виготовлення якої вона використовувалася. Ці витрати накопичуються на рахунку 23 «Виробництво».

Залізна бочка та плівка (тара) це відходи, оскільки є матеріальними залишками після використання сировини. Їх облік залежить від можливості подальшого використання. Якщо тара має цінність (можна продати як металобрухт, використати для господарських потреб). У цьому випадку тара є зворотними відходами. Її потрібно оприбуткувати як актив за чистою вартістю реалізації (очікуваною ціною продажу). В обліку це відображається записом Дт 204 Кт 719. Вартість оприбуткованої тари зменшить загальні виробничі витрати.

Якщо тара не має цінності (не підлягає продажу чи використанню і потребує утилізації). Це незворотні відходи. Вони не визнаються активом і не оприбутковуються. Витрати, пов'язані з їх утилізацією (наприклад, оплата послуг спеціалізованої компанії), відносяться до складу інших операційних витрат наприклад 949.

Матеріали на платформі: https://7eminar.ua/news/10586-vidxodi-na-pidprijemstvi-klasifikaciya-ta-buxoblik

Раді допомогти, звертайтесь ще!