Для звільнення працівника за власним бажанням потрібні два основні документи: його письмова заява та наказ роботодавця про звільнення. Після звільнення необхідно провести остаточний розрахунок, видати трудову книжку та відобразити факт припинення трудових відносин у податковій звітності (єдиний звіт з ЄСВ, ПДФО та ВЗ).

За загальним правилом, він повинен попередити роботодавця про це за два тижні (Кодекс законів про працю України, ст. 38). Існують випадки, коли роботодавець зобов'язаний звільнити працівника у строк, про який той просить (наприклад, переїзд, вступ до навчального закладу тощо - "поважна причина"). На підставі заяви працівника роботодавець видає наказ (розпорядження) про припинення трудового договору. У наказі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідну статтю КЗпП (у цьому випадку — ст. 38 КЗпП) та дата звільнення. Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення (Кодекс законів про працю України, ст. 47). Якщо працівник відсутній на роботі в цей день, копію наказу можна надіслати поштою або іншим узгодженим способом (наприклад, електронною поштою). У день звільнення роботодавець повинен виплатити працівнику всі належні йому суми: заробітну плату за відпрацьований час, грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки та інші виплати (Кодекс законів про працю України, ст. 116). З цих сум утримуються податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (5%)., наразовується ЄСВ

Після звільнення працівника роботодавець зобов'язаний відобразити цю подію у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (об'єднаний звіт за місяьц,в якому було звільнення).

У Додатку 5 (Д5) до розрахунку зазначається дата припинення трудових відносин.

У додатку 1 (Д1) відображаються суми, наразовані за місяць звільнення, в тому числі компенсація відпустки - в складі заробітної плати (а не як відпускні)
У Додатку 4ДФ (4ДФ) відображаються суми нарахованого та виплаченого доходу (включно з остаточним розрахунком) та утриманих з нього ПДФО і військового збору.

Див. докладніше https://7eminar.ua/news/7659-zvilnennya-pracivnika-algoritm-vid-a-do-ya

Якщо працівник, що звільняється, є матеріально відповідальною особою, роботодавець зобов’язаний провести позапланову інвентаризацію. Це передбачено п. 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879 (далі – Положення №879).

У разі звільнення працівника, який перебуває на персональному військовому обліку, роботодавець зобов’язаний виконати додаткові вимоги, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487):

Повідомити ТЦК про звільнення працівника.
Повідомлення подається за формою з додатка 4 до Порядку №1487.
Термін подання – протягом 7 днів з моменту звільнення – з дня видання наказу (п. 34 Порядку №1487).
Внести зміни до облікових даних.
Оновити Списки персонального військового обліку.
Внести зміни до відомостей оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
Ці дії мають бути виконані протягом 5 днів з дати звільнення працівника (п. 42 Порядку №1487).
Зверніть увагу, якщо звільняється працівник з критично важливого підприємства, необхідно подати оперативні відомості до ПФУДжерело: 7eminar

Раді допомогти, звертайтесь ще!