Заголовок тимчасово відсутній

При здійснення валютних операцій підприємства керуються наступними нормами:

- Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#n116;

- Положення № 2 – Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 2 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002500-19#n11 ;

- Положення № 5 – Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005500-19#n251 ;

- Постанова № 18 – Постанова правління НБУ від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#n3 .

Довідка про використання кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів Довідка про використання кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів

Розрахунки, а також перекази за зовнішньоекономічними операціями повинні здійснюватися виключно через банки (п. 31 Положення № 2 і п. 16 Положення № 5) і тільки безготівкою .

В розрахунках між резидентами і нерезидентами за операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім низки операцій, пов’язаних з іноземними інвестиціями), використовуються як засіб платежу інвалюта і гривня (п. 28 Положення № 2).

Резиденти наразі мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції (ч. 3 ст. 4 Закону № 2473).

Про відкриття такого рахунку повідомляти ДПС не потрібно, оскільки чинними нормативними актами такого обов'язку не передбачено (ЗІР, кат. 112.04)

Дозволено переказ коштів з метою виплати процентів, комісій, зборів та інших платежів (крім платежів із повернення основної суми кредиту/позики) за кредитним договором / договором позики за рахунок як власної інвалюти, так і придбаної на міжбанку (пп. 4 п. 12 та пп. 43 п. 14). За які кредити можливо здійснити виплату зазначено у пп. 28 п. 14 Постанови № 18.

Зазначаємо, що операції з отримання та повернення кредиту не впливають на доходи і витрати в бухгалтерському обліку, оскільки не відповідають критеріям їх визнання, наведеним у НП(С)БО 15 і НП(С)БО 16.

Зобов'язання позичальника в частині тіла кредиту при отриманні від нерезидента довгострокового кредиту (на термін понад 12 місяців) відображаються на субрахунку 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті".

Частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, переводиться до складу короткострокової заборгованості з відображенням на субрахунку 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті".

Основна сума кредиту (тіло кредиту) відноситься до фінансових зобов'язань, оскільки є контрактним зобов'язанням передати грошові кошти іншому підприємству (п. 4 НП(С)БО13 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1050-01#o15 ).

Фінансові зобов'язання за нормами п. 29 П(С)БО 13 спочатку оцінюють і відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості отриманих активів (суми кредиту). Відтак, на дату отримання кредиту Позичальник відображає суму отриманих кредитних коштів і в цьому ж розмірі визнає фінансове зобов'язання.

Якщо отримано довгостроковий кредит, то потрібно пам’ятати, що всі суб’єкти господарювання, повинні дисконтувати (приводити до теперішньої вартості) довгострокову дебіторську та кредиторську грошову заборгованість (в тому числі, з власниками підприємства).

За довгостроковими зобов’язаннями, на які нараховуються відсотки, необхідно здійснювати дисконтування у випадку, якщо кредит отримано на не ринкових умовах (під ставку відсотка, який істотно нижче ринкового).

У разі, якщо кредит отриманий під ринковий відсоток, заборгованість не потрібно дисконтувати, бо дисконт у такому випадку буде дорівнювати нулю.

Пунктом 9 НП(С) БО 11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o31 визначено, що теперішня вартості залежить від умов і виду конкретного зобов’язання. Тобто необхідно мати підтвердження, що ставка відсотку на аналогічний інструмент (схожий за валютою, строком, типом, ставкою відсотка та іншими ознаками) є ринковою.

Відсотки за кредитом:

Витрати на нарахування відсотків по кредиту включаються до фінансових витрат.

Нараховані відсотки відображаються проводкою ДТ 952 «Інші фінансові витрати» КТ 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» або ДТ15 «Капітальні інвестиції» КТ 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» в разі капіталізації фінансових витрат

Важливим моментом є дата визнання витрат за відсотками в податковому обліку. Така дата визначається відповідно до правил бухгалтерського обліку. Наказом про облікову політику підприємство визначає, яким чином відносяться на витрати відсотки по кредиту (наприклад: витрати на відсотки за борговими зобов'язаннями визнаються фінансовими витратами щомісяця на останню дату звітного місяця виходячи з процентної ставки, визначеної договором на отримання кредиту).

Податковий облік щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму відсотків по кредитах (п. 140.1 та п.140.2 ПКУ):

Звертаємо увагу, що дія норми п.140.2 ПКУ щодо коригування фінансового результату стосується платників податку на прибуток, які застосовують податкові різниці.

У випадку, якщо платник податку отримує кредит від нерезидента та нараховує проценти за таким кредитом та у разі, якщо сума боргових зобов’язань за операціями з нерезидентами, визначених п. 140.1 ПКУ, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, у такому випадку необхідно буде здійснити коригування фінансового результату (п.140.2 ПКУ):

- фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до НП(с)БО або МСФЗ до моменту введення відповідного активу в експлуатацію) понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Це означає, що ліміт процентів, який дозволений для врахування у податковому обліку становить 30% від суми усіх нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за усіма кредитами, позиками, інших боргових зобов’язань (проценти за кредитами як нерезидентів так і всіх резидентів).

Звертаємо увагу, що необхідно окремо вести облік процентів, які капіталізовані у собівартість необоротних активів у відповідності до ПСБО або МСФЗ, та їх наступної амортизації. З метою, здійснення розрахунку процентів, які збільшують фінансовий результат звітного періоду, зазначаємо, що проценти, які капіталізовані у собівартість необоротних активів, враховуються у такому розрахунку поступово, тобто у періодах нарахування амортизації на основні засоби.

Щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України у вигляді процентів за кредитом, які сплачуються на користь нерезидента:

Виплати нерезиденту у вигляді процентів за кредитним договором підлягають оподаткуванню в порядку і за ставками, визначеними пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Отже, при виплаті нерезиденту процентів за кредит, платник податку зобов'язаний утримувати податок з таких доходів в розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору Україна з країною резиденції особи, на користь якої здійснюються виплати.

Відповідно до ст. 3 ПКУ чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 ПКУ.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 ПКУ.

Визначення курсових різниць від перерахунку заборгованості за позикою в іноземній валюті:

З огляду на те, що кредит від нерезидента виражений в іноземній валюті, такі операції регламентуються НП(С)БО 21 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#o35 . Зобов'язання за отриманим кредитом кваліфікуються як монетарна стаття, оскільки є статтею, що передбачає подальшу сплату у фіксованій сумі коштів.

Курсові різниці від перерахунку заборгованості за кредитом в іноземній валюті визнаються (на дату здійснення розрахунків та на дату балансу) та є іншими операційними доходами (витратами) або іншими доходами (витратами) в залежності від цільового характеру (на операційну або інвестиційну діяльність) використання позики.

Курсові різниці від перерахунку заборгованості за позикою в іноземній валюті, у разі залучення коштів для здійснення операційної діяльності, нараховуються за такими субрахунками:

- 714 «Дохід від операційної курсової різниці»;

- 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

У разі залучення коштів для здійснення неопераційної діяльності, курсові різниці нараховуються за такими субрахунками:

- 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»;

- 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».

Більше інформації https://7eminar.ua/events/4156/9291 , https://7eminar.ua/news/222-kursovi-riznici-oblik-ta-rozraxunok , https://7eminar.ua/events/3542/7525 та https://7eminar.ua/events/4936/11231

Раді допомогти, звертайтесь ще!